Опале листя поховало почуття

Такі історії...

ТАКІ ІСТОРІЇ...

Такі історії завжди завершуються погано:
Якщо двоє зустрілись вночі, а попрощалися понад рано.
В обох камінь важкий на душі, а не бачитися ще важче…
І не завадять осінні дощі і потяг вечірній, ледачий.
В передмісті затишне гніздечко – туди нишком приходять, пропащі,
А їх вдома чекають ті, хто були колись любі, найкращі.
…Їй раптом забракло тепла, життя стало марудним і сірим
Він же просто втомивсь від сім’ї – захотілось побути вільним.
Вони були знайомі давно й спільних тем для розмов мали вдосталь:
Ось таке от… трагічне кіно і похмуре тому, що вже – осінь.
В обох камінь важкий на душі, та несила сказати: Досить!
Тож чекають вечірній, ледачий – він на ніч їх у щастя відвозить.

31.08.2018 р. Ш. Д. 

(Світлина з мережі Інтернет)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше