Опале листя поховало почуття

В той день...

В ТОЙ ДЕНЬ...

Мабуть, в той день почнеться сильна злива,
Тоді автобуси всі – знехтують маршрути.
Похмурий день той… я назву щасливим,
В той день я буду… Змушена… Забути.

Прокинусь вранці й каву приготую,
І трек улюблений поставлю «на повтор».
В день той збагну, що зовсім не шкодую:
Нове життя. Нові б шпалери… в коридор?

Всього позбудусь, що нагадує минуле –
Навіть віддам сусідці білий плед!
Було Різдво. Ми вдвох його купили…
Там ще є слід… Від твоїх… Сигарет.

В той день я знову рано ляжу спати,
І не зважатиму, що завтра – вихідний.
Як трохи змерзну – плед почну шукати,
Й додам у список, що куплю… новий.

А список довгий, в ньому стільки справ
Стільки речей нових треба купити!
Я пригадаю, як ти жартував:
Все, що я хочу – в жоден список не вмістити.

В день той я знову буду поспішати,
Вперше в житті звичний маршрут зміню.
В той день скінчаться в тебе сигарети…
Чомусь згадаєш, що цукерки я люблю.

Ти хвилюватимешся й купиш «Асорті»,
В день той раніше ти відпросишся з роботи.
Мене чекатимеш, мабуть, години дві…
В той день збагнеш, як воно боляче… Втрачати.

21.05.2018 р. Ш. Д. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше