СОН
Приснився мені сон,
Де ми іще разом
І літо за вікном…
Такий от дивний сон.
А наяву – дощі,
З тобою ми – чужі
Всі спалені мости…
Хто винен: я… чи ти?
Ніщо тепер слова,
Правда у кожного своя
Та сподіваюсь я,
Сон додивитись до кінця.
У тому сні ми – інші,
Простіші і щиріші
Долоні в нас тепліші…
І мрії яскравіші.
Такий от дивний сон:
Наївний, фантастичний
Такий ти там незвичний…
І літо за вікном.
І що мені робити -
Той час не повернути,
Дощем-сльозою вмитись
Минулим не журитись.
Багато буде днів,
Щоб пам'ять воскресити
Серед вітрів осінніх…
Про літо сни дивитись.
Нема проблем, лиш справи
І змін, лиш сподівання
В багрянім полум’ї заграви,
Горять мости останні.
Спливають дні в турботах,
З смаком міцної кави
Дороги всі в калюжах…
Де й з ким ти – не цікаво.
Щоночі бачу сон,
Де відбудовані мости:
Там вічне літо за вікном
І ми щасливі: я і… ти.
19.09.2017 р. Ш. Д.
Відредаговано: 12.10.2025