Опале листя поховало почуття
Дружня Осінь
ДРУЖНЯ ОСІНЬ
Завжди однакова приходить до нас Осінь,
Із жовтим листям, вітром і дощем…
Бо здавна так в природі повелося,
Щоб Осінь… і на серці – тихий щем.
Щоб восени завзято кликав дзвоник
Трохи засмучених, кмітливих школярів…
В очах запалюючи вогник
Турботи, в заклопотаних батьків.
Завжди однакова приходить до нас Осінь,
І особливу демонструє нам красу…
Бо так уже в цім світі повелося,
Щоб осінь дарувала теплоту.
Щоб у дівчат – скуйовджене волосся,
Пригоди літа іще жили у думках…
І більше часу щоб знайшлося
В нас для розмов, із чаєм у руках.
Завжди однакова приходить до нас… Осінь,
Як давній друг, що зустрічі чекав…
В житті людському так щоб повелося,
Щоб навіть недруг… тебе чаєм пригощав.
09.09.2017 р. Ш. Д.
Відредаговано: 12.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
