21

Глава 21

-- Моя дружина у кабінеті? -- запитав я Олега, щойно повернувся до готелю. 

-- Ні, Піона зараз з клієнтом. 

-- Що значить з клієнтом? -- підвищую голос на Олега, бо не розумію його слів. З яким клієнтом може бути Піона? 

-- Ваша дружина сьогодні врятувала нас від грандіозного скандалу. Вона так майстерно обійшла хитрістю пана Вронського, що ми усі дотепер у захваті. Скажу вам одну річ, Дане Владиславовичу вам неймовірно пощастило з дружиною, але давайте я розповім вам усе за порядком.

Я хотів сказати, що й сам знаю, але саме в цей момент побачив Піону. Вона наближалася до нас з милою посмішкою на обличчі  не помічаючи мене та Олега. На її щоці виблискував рум'янець. На вигляд вона здалася мені щасливою та коли побачила мене посмішка з її обличчя злетіла блискавично. 

Бідолашна напружилася, але все-таки підійшла до нас. Невже мене злякалася? Швидше за все, що так. Боязко глянула на мене  й одразу відвела погляд. Я бачу як вона зціпила руки в замок й вперше мені стає соромно за свої вчинки. 

-- Дане, я ...

-- Краще в кабінеті поговоримо, -- пропоную я й намагаюся, щоб мій голос звучав ніжніше. Не хочу, щоб вона гризла себе думками, що зараз я накинувся на неї зі звинуваченнями. 

Обережно обіймаю її за талію й кажу Олегові, щоб нас ніхто не турбував. 

-- Проходь! -- пропускаю Піону вперед себе. -- Олег розповів мені, що ти приборкала Вронського. Не розумію, як тобі це вдалося? Ти його зачарувала? 

Дівчина скупо посміхнулася й глянула на мене. Вона зовсім не вміє отримувати компліменти. 

-- То ти не злишся на мене?

-- А чому я маю злитися? Як мінімум ти врятувала мене від судової тяжби або ж довгих вмовлянь вибачити працівникам готелю за неуважність. Вронський жахливий клієнт. Де звучить його прізвище там завжди скандал. 

-- Значить Олег не все тобі розповів. Розумієш, щоб цей чоловік заспокоївся я дещо йому пообіцяла, -- налякано промовила Піона, ще міцніше затиснувши кулаки. 

-- Так, ти присядь на диван, бо мені здається, що ти зараз гепнешся на підлогу. Що ж ти йому такого пообіцяла, що так тремтиш? Сподіваюся ти не віддала йому наш готель? 

--  Що ти таке кажеш? Хто я така, щоб приймати такі рішення. За чаєм ми узгодили для Віктора Валерійовича особливе меню. Ти не знаєш, але саме через їжу стався скандал, бо працівники готелю не одразу помітили ...

-- Я все це знаю. Ти молодець! Класно розрулила ситуацію. 

-- А ще я йому пообіцяла, що ми разом пообідаємо. Я знаю ти не хочеш, щоб я ...

-- Коли?

-- Що коли? -- здивовано перепитує. 

-- Коли обідати будемо з Вронський?

-- А..., він хотів завтра, але я сказала, що не знаю про твої плани, тому  пообіцяла сповістити його додатково. 

-- Завтра то завтра. 

-- Значить ти не проти? -- так мило схиляє на бік голову не розуміючи моєї поведінки. 

Піона з такою обережністю дивиться на мене, що мені стало ніяково. Я зробив все для того, щоб залякати її. А сьогодні дізнався, що ця дівчина не брехала мені. Олексій все мені розповів в той самий день, але сьогодні друг кинув  в обличчя факти. У неї дійсно є сестра, яку звати Поліна. Вони близнючки. І в той вечір коли ми вперше зустрілися не вона була на пляжі, а її сестра. Лише зараз я зрозумів, що це дві різні людини: порочна - Поліна і  благородна Піона. 

Саме Поліна все спланувала й у свою гру втягнула Піону. Деталі усього цього мені ще потрібно дізнатися, але спершу треба знайти Поліну. Вона має нам пояснити, що за гру затіяла. Чому приїхала до Києва і не зустрілася з сестрою? 

Я поговорив з поліцейським до якого звернулася Піона, він пообіцяв тримати мене в курсі подій. Якщо Поліна з'явиться він мені першому про це повідомить. 

Після того що розповів Олексій мені є що сказати цій безсоромній дівці, яка настільки безсовісна, що заради власних інтересів готова підставити рідну сестру. І підставила! Завдяки їй Піона опинилася в жахливій ситуації. 

Я дізнався, що з моїм батьком була Поліна, а не Піонаті цьому є відео підтвердження.  Поки що не розумію навіщо вона так вчинила, але я обов'язково дізнаюся. Мерзотниця  буквально підставила Піону. Рідну сестру, яка зараз розшукує її й хвилюється. 

Зараз мене гризе сумління чому я одразу не повірив Піоні? Чому не вислухав? Можливо все не зайшло б так далеко. Піона намагалася донести мені правду, але я не хотів її чути. 

Я завдав їй непоправимих страждань, поводився з нею як останній негідник. Ображав, звинувачував, не хотів вислухати... Наказав спати на підлозі...

Як же тепер усе це виправити?

Я змусив її стати моєю дружиною, хоча тепер цей шлюб можна сміливо вважати недійсним. 

Гірка грудка підкотила аж до самого горла. Совість дала про себе знати та навіть так я не зміг сказати Піоні правду. Я не знайшов в собі сили зізнатися, що я жорстоко помилився й хочу попросити вибачення.

-- Звісно я не проти. Знаєш я тут подумав якщо ти така комунікабельна, то може я візьму тебе до себе на роботу. Будеш вгамовувати таких клієнтів  як Вронський. Працівники готелю просто в захваті від тебе. Чесно кажучи я теж не очікував... У нас з тобою не найкращі стосунки, але ти зробила мені велику послугу, хоча могла просто проігнорувати. Дякую!

-- Знаєш, коли я почула крики за дверима кабінету, то насправді добряче злякалася. Олег розповів, що сталося, а потім цей Вронський не дав мені часу для роздумів. Я просто робила все для того, щоб уникнути скандалу, -- пояснила Піона. -- Через цю ситуацію я не встигла розібрати документи, але я зараз візьмуся за них.

Піона піднялася з дивана й підійшла до столу. Дівчина хотіла взяти документи на перегляд, але я перехопив її тонке зап'ястя. 

-- Не зараз..., Піоно!