2

Глава 2

Зайшовши до клубу я майже одразу відчув, як мені почало бракувати легкого, вологого та свіжого повітря. Легені заповнив запах людських тіл змішаних з дорогими парфумами та алкоголем. Дивна суміш. Одразу й не звикнеш. А ще музика від якої ледь не лопають барабанні перетинки.

Та я сьогодні тут не для задоволення,  тому сміливо пробираюся крізь натовп до VIP зони. Туди де відпочивають особливі клієнти Захара Пельвецького. Покидька який колись вбив мої почуття, одним хтивим бажанням мати усіх кого лише забажає. 

Той вечір назавжди закарбувався у моїй памяті. Я ніколи не зможу забути ціну кохання. Вона наче татуювання у моїй свідомості.

Я не помиляюся! Уся компанія покидьків уже зібралася за гральним столом, над яким кубляться хмари з табачного диму. Поряд стоять дівчата, які готові виконувати будь-які  бажання своїх господарів. Привітавшись з офіціантом, я попросив віскі й підійшов до столу.  

-- Вітаю, товариство! -- мені хотілося додати слово <<покидьків>>, але я приховав його за посмішкою. Хоч комусь потиснути руку сил не вистачило, тому я заховав руки у кишені. 

-- О, лише погляньте, друзі! Сам Дан Корчинський навідався до нашої компанії, -- цідить Захар голосом він якого з першого звуку мене починає нудити. Скотина! 

-- Хіба я міг пропустити одну з найкрутіших ігор сезону. У наших колах тільки про це й говорять. Точніше перешіптуються.  Дозволиш? -- питаю, кинувши поглядом на вільне крісло.

-- Приєднуйся, але не поспішай витягувати гроші. Сьогодні на кону моя фаворитка  Поліна Зуяр. Виграєш -- забираєш, програєш ...,  а коли  програєш тоді й дізнаєшся, що було на кону. Спробуєш щастя? 

-- Хіба може бути по-іншому. Звісно спробую.

-- Хочеш отримати головний приз!? Значить ніяк не можеш забути минуле!? Ну, спробуй! Можливо сьогодні тобі пощастить, -- скалить до мене криві зуби та я поклявся собі, що не піддамся на дешеві провокації Пельвецького. 

Я так довго чекав цього дня, що аж не віриться, що він настав. Поки я будував план помсти, Захар будував імперію нічних клубів в яких процвітають наркотики та проституція. Звісно офіційно він законослухняний громадянин, за яким давно тюрма плаче. Кляті зелені папірці можуть купити та продати все, що є на планеті.

-- А хто ж не хоче! Але чому твій приз ще й досі не тут? Можливо твоя Поліна лише плід твоєї фантазії.  Покажи її нам, щоб підігріти азарт, -- сідаю до столу й витягнувши руки вперед себе, кладу на стіл. 

Я знаю усю підлість цієї істоти. Я вивчив його до клітинного рівня, тому чудово усвідомлюю, як мені буде не просто перехитрити  цього блазня. Саме перехитрити, бо всі знають,  що чесність це не про Захара. 

-- Дівчинка пішла пудрити носика. Ти ж знаєш які ці дівчата бувають вимогливі до себе, коли хочуть подобатися чоловікам. Дане, ти вже  знаєш, що сьогодні лише одна ставка. І її роблю я. Той хто вийде переможцем з гри, ... отримає Поліну. Незайману квіточку у вільне користування. Розкриє її пелюстки й насолодиться витонченим ароматом, а якщо сподобається, то зможе залишити її собі назавжди.   Ось така сьогодні у нас цікава гра. 

-- Але ти так і не сказав, що хочеш натомість? -- з підозрою у голосі, яку не можливо приховати питаю Захара. 

-- Ти спершу виграй у мене,  а потім поговоримо. 

Можливо все ще якось розв'яжеться  само собою? Можливо мені вдасться виплутатися з цієї ситуації? Це ж треба так вляпатися. Яка ж я дурепа, як могла довіритися? Повірити ...

Дивлячись у дзеркало мені хотілося набрати в долоні крижаної води й добряче плеснути її собі в обличчя, але навіть таке просте бажання мені не під силу, бо зіпсую макіяж й перетворюся на жалюгідну істоту не лише з середини, а й зовні. 

Ненавиджу, ... ненавиджу червоний колір, і помаду ненавиджу яка наче кров розлилася по моїх губах. І ця жахлива сукня.  Це все не моє. Я почуваюся наче в чужому тілі, проживаючи чуже життя.

Все, досить скиглити. Я себе знаю, зараз покотяться сльози і тоді мені вже нічого не допоможе. Пора повертатися до пекла. Сподіваюся я витерплю весь цей кошмар, а завтра мені все здаватиметься поганим сном. О, Боже! Хочеться втекти, але ціна мого перебування тут надто висока.

-- А ось і наша квіточка. Поліно, сідай поряд зі мною. Поки що ти належиш мені і я робитиму все для того, щоб так було і далі. Ти ж не сумніваєшся у своєму татусеві?

 Ні! Цю сукню і цю фігуру не можливо ні з чим переплутати. Розвіяне вітром волосся й тонкий силует обгорнутий червоною тканиною, точна копія дівчини яку я кілька хвилин тому бачив на пляжі в обіймах коханця. 

Саме ця "невинна" особа злигалася на пляжі зі своїм коханцем. Хвойда з пляжу і ця що переді мною одне й те саме обличчя. Оце так новина. 

Ефект бумеранга таки існує, інакше чому роги оленя тепер стирчать на голові Захара. 

Як він сміє видавати проститутку за невинну дівчину? Негідником був все життя ним і залишився. Старий брехливий козел. 

Бажання виграти цю хвойду просто зашкалювало. У мене миттєво назрів план і я вже навіть уявляв, як саме помщуся Захарові. 

-- Твоя квіточка й справді варта уваги, тому не будемо гаяти часу, -- кидаю кілька масних слів, пронизуючи давню знайому холодним поглядом. 

Здається мої слова прозвучали надто різко. Поліна підтиснула губи й злякано глянула у мій бік. Невже відчула небезпеку? Невже все пригадала?

-- Флеш-Рояль, -- переможно відкриваю карти й демонструю одну з найрідкісніших комбінацій у покері. Туз, Король, Дама, Валет, десятка і всі однієї масті.  Просто фантастика. 

Скільки  часу я витратив на цю гру, але жодного разу не досягав подібного успіху. Мріяв про Стріт-Флеш, а тут ... Сьогодні мій щасливий день. Я виграв проститутку Захара й ледь стримую переможну посмішку. Настав час помсти. Сьогодні я заберу у негідника його дорогоцінну забавку і тим самим поквитаюся за минуле. 

Особливої радості додає перекошена пика мого ворога який зовсім не очікував такого повороту. Тепер йому доведеться привселюдно попрощатися зі своєю коханкою.