Розділ восьмий

Світлана серед друзів Дмитра Титаренка не побачила нікого зі своїх знайомих. Але серед одного з його підпищиків, був хлопець, в якого серед спільних друзів була її знайома Таня. Саме з її допомогою Приморська і хотіла роздобути більше інформації про свого співрозмовника. Тому вона зателефонувала цій Тані. Та пообіцяла допомогти. Вона сказала:

- Якщо щось з’ясую перетелефоную.

Світлана стала чекати на дзвінок.

Минав час, а подруга все не передзвонювала. Світлана ходила по кімнаті і нервувала. В неї навіть виникла думка: «А що якщо я себе накручую. Може він нормальна людина. Ну і що-що голос нетакий був. Може то перебої на лінії». Можливо вона і так далі розмірковувала, але її думки перебив дзвінок від Тані. Знайома мовила:

- Тут така справа. Мій знайомий нічого про нього не знає.

- В сенсі – здивувалася Приморська – але ж Дмитро в нього в друзях.

- Я його також про це запитала. Мов як так вийшло, що ти нічого не знаєш про людину яку додав в друзі. А він мені каже: а що він мені подав запит я підтвердив. Дивлюся він з нашого універу – чом думаю не додати. Ось так він мені сказав.

- Зрозуміло – мовила Світлана.

- Тут ще не все – продовжувала Таня – Ну я думаю, один не знає, то хтось інший має знати. Знайшла інших своїх знайомих, тих які також додали в друзі твого Дмитра. Але ні ніхто не чув про нього.

- Ну і – хотіла було перебити Приморська знайому. Але та продовжила:

- Почекай не перебивай. Далі цікавіше. Я стала думати так: якщо він студент цього вишу, то значить він має бути серед його абітурієнтів. Тому, я відкрила сайт Вступ-інфо і спробувала знайти твого знайомого через цей реєстр. І знаєш що – його там нема. Він не вступав до універу. То все брехня.

- Ого – мовила здивована Світлана. Все це вона слухала відкривши рота від подиву.

Таня продовжувала:

- Знаєш, що я думаю з цього приводу?

- Що?

- Не існує ніякого Дмитра Титаренка. Це просто фейкова сторінка. З тебе просто хтось поглузував.

- Невже – все ще не могла повірити дівчина. Їй було важко уявити, що співрозмовник з яким їй так було приємно спілкуватися – просто чиясь маска, маска підлого жартівника. В неї просто не було слів.

Світлана мовила:

- Дякую, що допомогла.

Таня сказала:

- Ти не засмучуйся. Різні бувають придурки. Просто видали його з друзів та і все.

- Я так і зроблю.

Дівчата ще трохи порозмовляли, а потім завершили дзвінок. І Світлана ніби залишилася сама з пусткою на душі. Вона подумала зі злістю: «Жаль я не дізнаюся хто він. А то б я сказала б цьому приколісту».

Подумавши ось так дівчина відкрила фейсбук та видалила з друзів фейкового Дмитра. Потім вона видалила всі повідомлення від нього. І на душі в неї стало легше. Було відчуття ніби знищивши діалог двотижневого спілкування, вона спалила браковані сторінки з фейковою історією, відкинувши їх назавжди в небуття. Але на серці, гнітючі її душу, залишалася печаль, сотворена від попелу та диму, що зосталися від того згарища. І лише рудий пес, який підійшов та поклав свою кудлату голову на коліна Світлани, ніби відчуваючи тугу господарки, змусив її посміхнутися і погладити його.