Online на карантині

Розділ п'ятий

 

«Установлено» - зазначалося на екрані смартфона. Сергій посміхнувся. Тепер з новою програмою, яка змінювала голос при дзвінку, він міг з легкістю зателефонувати Світлані, не боячись, що вона його впізнає. Тому не гаючи ні хвилини, Кальченко набрав номер. Почувся сигнал виклику. І за пару секунд в динаміку звучав знайомий голос:

- Алло. Привіт.

Голос дівчини звучав невпевнено, але бадьоро.

- Привіт. Це Дмитро – сказав Сергій. Він вже прокручував в голові можливий варіант розмови.

- Приємно почути тебе. В тебе такий приємний голос.

- Дякую – мовив хлопець і подумавши: «Нормально обрав з усіх варіантів», додав:

- І мені приємно почути тебе… вперше.

Вони засміялися і настала тиша.

- Ти хотіла про щось запитати?

- Так. Я чула там в галереї завтра виставка одного українського художника.

Мовивши це дівчина зробила паузу. Розуміючи куди хилить дівчина, Сергій скористався паузою, щоб сказати неправду:

- Ой, завтра я з ранку…годин об…8…так об восьмій їду з міста.

- Жаль - мовила Світлана.

- І мені жаль – мовив Кальченко.

- І на довго їдеш?

- На два дні. Після завтра повертаюся назад.

Вони перемовилися ще декількома словами. Після того, як розмова була завершена, Сергій зітхнув з полегшенням. Але він розумів, що проблему потрібно буде якось вирішити. Принаймні в нього було два дні на роздуми. Та зараз він вирішив відволіктися. Тому, відкривши ноутбук, почав дивитися фільм онлайн.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше