https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1775667248_59.jpg
Омнія
2
Вітер волошки вплітає в волосся.
Слина із пащі тече аж до річки.
Четверо коней прикликали осінь,
Вершники мають засмучені личка.
Світла немає в тривожній валізці.
Вирвані очі вчиняють наругу.
Лий, моє серце, напругу по вінця,
Бий в барабани, будь вичурним другом.
Сурми гримлять над полями із льону.
Пір’я летить на пожухлу траву.
Подих останній відчують мільйони —
Часу програєм ми вічну війну.
08.04.2026
Відредаговано: 08.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
