У нетрях казкового лісу знедавна існує поштамт,
Очолив його кабанисько, напрочуд тямкий комерсант.
Посилки, листи й бандеролі, позначені Форест-експрес,
Курсують лісами та полем у пошуках певних адрес.
Змикитив кабанчик Омелько, як все довести до пуття
Й в мережу одну об’єднати з лісами поля й болота.
Щоб білка із хвойного лісу, приміром, без зайвих вагань,
Замовила листя в гніздечко та жолуді для частувань.
Аби польова сіра миша, без клопоту та метушні,
Могла б надіслати зернинки у хащі мишастій сестрі.
Авжеж і вовчисько кудлатий, що тужить і виє вночі,
Спромігся б послати гостинці братам у сусідні ліси.
Лисиця-кума рудохвоста теж названу має сестру,
Посестрицю геть чорно-буру крайнеба в далекім лісу.
Коли-не-коли закортить їй черкнути кумасі листа,
Ось тут у пригоді їй стане Омелькова пошта швидка.
З гілок, моху й листя мостили Омелькові служки поштамт,
А згодом у ньому зібрався тварин чималенький був штат.
Там білки були та козулі, зайці, їжаки й кабани,
Докупи ведмідь та жабині, а також птахи лісові.
Ведмідь, певна річ, в охороні — на службі майно вартував,
Тож наміри різні зловмисні відстежував й попереджав.
Зайці формували замови та базу клієнтську вели,
А білок взяли в обліковці, козуль й кабанів в поштарі.
Кроти царювали в посилках, що жужмом лежали в кутку.
Лисиці ж чіпляли наліпки з адресами на ярлику,
Складали листи й бандеролі в мішечки фірмові цупкі,
Та згодом у відділ довозу мішки відтягали вовки.
Довіз в них повітрям й наземний, а іноді ще й по воді.
Загін повітряний — чаплині, круки, горобці й кажани.
Старанно їжак і кабанчик розносять по лісу листи,
А річкою все перевозять поштові служаки — качки.
На пошті контроль і безпека, як водиться, на висоті,
А втім, не дрімають злодюжки, здебільше вовки-чужаки.
Нерідко крадіжки стаються, курйози смішні й поготів,
Тож справжнє бюро розшукове Омелько при службі створив.
В бюро три лисиці хитрющі, два дятли та три їжаки,
Ну й, звісно ж, під наглядом пильним бувалої тітки Сови.
Прискіпливо справи вивчають, шукають посилки й листи
А дятли частенько літають на пошуки в різні ліси.
Клієнти заяви складають: що зникло, й що треба знайти,
Лисиці заяви приймають, реєстри ведуть їжаки.
Рушають у відділ довозу, розпитують всіх поштарів,
Ґрунтують усе й відряджають у пошук птахів-шукачів.
Трасують безпечні маршрути, шукають найкращі стежки,
Аби оминали надалі непевні шляхи поштарі.
Подеколи зниклі посилки службовцям знайти до снаги,
А як відшукати несила, дарма, відшкодують грішми.
Повний текст опубліковано в збірці "Лісовий поштамт", придбати можна на платформі "Якабу" за посиланням https://www.yakaboo.ua/ua/lisovij-poshtamt.html