Омелькова пошта

Лісова пошта

У нетрях казкового лісу знедавна існує поштамт,

Очолив його кабанисько, напрочуд тямкий комерсант.

Посилки, листи й бандеролі, позначені Форест-експрес,

Курсують лісами та полем у пошуках певних адрес.

 

Змикитив кабанчик Омелько, як все довести до пуття

Й в мережу одну об’єднати з лісами поля й болота.

Щоб білка із хвойного лісу, приміром, без зайвих вагань,

Замовила листя в гніздечко та жолуді для частувань.

 

Аби польова сіра миша, без клопоту та метушні,

Могла б надіслати зернинки у хащі мишастій сестрі.

Авжеж і вовчисько кудлатий, що тужить і виє вночі,

Спромігся б послати гостинці братам у сусідні ліси.

 

Лисиця-кума рудохвоста теж названу має сестру,

Посестрицю геть чорно-буру крайнеба в далекім лісу.

Коли-не-коли закортить їй черкнути кумасі листа,

Ось тут у пригоді їй стане Омелькова пошта швидка.

 

З гілок, моху й листя мостили Омелькові служки поштамт,

А згодом у ньому зібрався тварин чималенький був штат.

Там білки були та козулі, зайці, їжаки й кабани,

Докупи ведмідь та жабині, а також птахи лісові.

 

Ведмідь, певна річ, в охороні — на службі майно вартував,

Тож наміри різні зловмисні відстежував й попереджав.

Зайці формували замови та базу клієнтську вели,

А білок взяли в обліковці, козуль й кабанів в поштарі.

 

Кроти царювали в посилках, що жужмом лежали в кутку.

Лисиці ж чіпляли наліпки з адресами на ярлику,

Складали листи й бандеролі в мішечки фірмові цупкі,

Та згодом у відділ довозу мішки відтягали вовки.

 

Довіз в них повітрям й наземний, а іноді ще й по воді.

Загін повітряний — чаплині, круки, горобці й кажани.

Старанно їжак і кабанчик розносять по лісу листи,

А річкою все перевозять поштові служаки — качки.

 

На пошті контроль і безпека, як водиться, на висоті,

А втім, не дрімають злодюжки, здебільше вовки-чужаки.

Нерідко крадіжки стаються, курйози смішні й поготів,

Тож справжнє бюро розшукове Омелько при службі створив.

 

В бюро три лисиці хитрющі, два дятли та три їжаки,

Ну й, звісно ж, під наглядом пильним бувалої тітки Сови.

Прискіпливо справи вивчають, шукають посилки й листи

А дятли частенько літають на пошуки в різні ліси.

 

Клієнти заяви складають: що зникло, й що треба знайти,

Лисиці заяви приймають, реєстри ведуть їжаки.

Рушають у відділ довозу, розпитують всіх поштарів,

Ґрунтують усе й відряджають у пошук птахів-шукачів.

 

Трасують безпечні маршрути, шукають найкращі стежки,

Аби оминали надалі непевні шляхи поштарі.

Подеколи зниклі посилки службовцям знайти до снаги,

А як відшукати несила, дарма, відшкодують грішми.

Повний текст опубліковано в збірці "Лісовий поштамт", придбати можна на платформі "Якабу" за посиланням https://www.yakaboo.ua/ua/lisovij-poshtamt.html




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше