Омана

24. Мандраж.

Ніяк не міг збагнути від чого тремтить усе тіло з голови до п'ят. Чи то від змоклого наскрізь одягу під зливою, чи то від невпевненості та хвилювання. Стояв перед брамою і не міг наважитися натиснути чотирьохзначний код замка, однак трошки згодом рішуче натиснув на кнопки і двері повільно відчинилися, цього разу зовсім без скрипу, дивно. Через прочинені двері я побачив довжелезний та вузький коридор, з якого в обличчя війнуло холодним та затхлим повітрям. Було неприємно і навіть трохи страшно пробиратися крізь павутиння сплетене хрестоносцями, з глибин безодні пам'яті виринув на поверхню свідомості детальний та чіткий спогад дитинства, про те, як підгодовував великих павуків зловленими мухами.

Здригнувся від грюкоту дверей, що раптом зачинилися за мною...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше