Аритмічні і стрибкоподібні скорочення недовговічного насоса заважали мені цілковито і до самого дна зануритись у безмежне царство Морфея. Споглядав розчавлену, мабуть, попередніми мешканцями, цьму на стіні навпроти і приклеєну до неї власними соками замість клею. Знову до мене повернулося безсоння, яке я так наполегливо відганяв від свого двоспального ліжка зі зручним матрацом. Десь по кімнаті вовтузився Марко і напевно перекинув крісло, і я почув, що він чимось невдоволений та щось тягне по кімнаті. Вставши і увімкнувши світло я від побаченого не заснув до ранку.
На підлозі лежав чорний капюшон...