Омана

19. Незграба.

Розплющивши байдужі карі очі та повільно піднявши догори сонні повіки, побачив її, неймовірно граційну таку тендітну і нібито неземну істоту, що спустилася з небес. Нахилилась..., щоб зібрати в обійми розгублені нею, з необережності, обрані для читання книги. Розгублено подивилась навколо, чи бува ніхто не запримітив її. Чорт забирай..., знову ці кусючі мурахи, щоб їх. Заплющив свої не налаштовані належним чином прилади зору, порахував, цього разу, лише до десяти рожевих і маленьких слоненят. В ротовій порожнині, як ніколи, забракло речовини, без якої неможлива, відома нам, вуглецева форма життя. Чомусь пригадав визначення тавтології.

Що робити, яке рішення прийняти зараз...?

Faust

Подобається

#1602 в Містика/Жахи
#1958 в Детектив/Трилер
#802 в Детектив

У тексті є: мозок, думки, дуалізм

Відредаговано: 17.04.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись