Записку акуратно заховав назад у зношену, від постійного зберігання у ній великої зв’язки ключів, кишеню. Хм, дивне і невідоме мені та й цікаве, милозвучне слово. Здається, десь колись від когось чув, але у величезному і не сортованому архіві спогадів просто неможливо було його відшукати без дипломованого та досвідченого провідника по темних закутках звивин сірої речовини. Згадав про улюблену геометричну фігуру гіперболічний параболоїд, яку постійно малюю у робочому зошиті на беззмістовних і тривалих нарадах і при цьому роблячи розумний і зацікавлений погляд. Але це не воно, не з тієї опери. У наш сучасний час дізнатися про будь-що не потребує аж надто великих та тривалих зусиль, лише декілька разів легко та невимушено махнути вказівним пальцем, будь якої, на ваш вибір, руки і ти знаєш все, і одразу стаєш чудовим спеціалістом у темі, яка тебе зацікавила. Однак, я вирішив зробити архаїчно і піти у найближчу бібліотеку.
І (сміюсь) ви не повірите кого я там зустрів…