Омана

8. Алкоголььььь.

Розморений літнім сонечком та заколисаний звуками міста, заплющив очі, опустивши голову і впершись підборіддям у груди, трішечки закуняв. Ні, не трохи, бо будь кому могло б здатися, що я вживав алкоголь у такій кількості, яка їм не під силу та, що я безнадійно п'яний, і мої зіниці не реагують на світло взагалі, однак це було не зовсім так. Натомість при світлі ліхтарів, почав розрізняти розпливчасті силуети осіб, які поспішали домів, але здавалося, що вони додому взагалі потрапити не дуже й то хочуть, оскільки, обирали для цього, взагалі не оптимізований з логістичної точки зору, маршрут і кружляли довкола один одного. Мої роздуми про вплив алкоголю на світогляд людини, як особистості, обірвав різкий та гучний скрип відчиняння важких дверей брами.

Те, що я побачив, зруйнувало усі мої логічні сподівання..

Faust

Подобається

#1602 в Містика/Жахи
#1958 в Детектив/Трилер
#802 в Детектив

У тексті є: мозок, думки, дуалізм

Відредаговано: 17.04.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись