Лише на хвилину відволікся почухати Маркові за вухом та заодно перевірити чи бува не здох, бо він перестав ворушитися, а «чорна куртка» уже заходив у двері і я нічого не розгледів, окрім його спини. Розчарований - один, а голодні - двоє, повернулися ми надвечір додому, щоб відновити життєві сили. Цього разу вже сам повернувся на місце для спостереження і вирішив навіть не відводити погляд від брами. Від нудьги почав її ретельно вивчати. Не знаю чому, але особливу увагу звернув на клямку у вигляді голови лева чорного кольору, яка була на масивних дверях як прикраса. Цікаво, з якого дерева вони зроблені, напевно з дуба. Усю картину псувала металева решітка, яку незрозуміло для чого туди почепили.
Незчувся, як увімкнули ліхтарі…