48 Легка здобич

• Роб, - окликнув Кор. – Збери команду. Є розмова.

Роб прожогом метнувся по базі збираючи своїх побратимів і вже через  кілька хвилин вся група була зібрана та очікувала  наказів Кора.

• Друзі, - почав промову Кор. – Ми захопили ворожу базу та шахту, яка знаходиться поблизу.  Це ще одна наша перемога над ворогом. Але спинятися ми не будемо. Хоч ворог і має наміри покинути наш рідний дім, ми повинні організувати йому достойні проводи. Стосовно цієї бази та шахти. Роб залишається керівником. У нього вже є достатній досвід проведення такої операції. Разом з ним залишаються три чверті групи захоплення. Роб самостійно підбере свою команду, а решта групи повернуться зі мною. Вашим завданням буде вивчення документації бази, забезпечення зв'язку з головною базою рептилоїдів, проведення розвідки та вивчення місцевості. Виявіть та познайомтеся з розумними живими організмами, які мешкають поряд, можливо, саме вони будуть основними вашими інформаторами та помічниками. Підготуйтеся до правильного прийому вантажних кораблів. Ваш детальний план є ключем до вашого успіху та збереження власного життя і життя побратимів. Детальні інструкції я передав Робові і він все доведе до вашого відома в процесі підготовки до виконання планів. Я чекатиму від вас тільки добрих новин.

Кор замовк. Присутні на зібранні вояки мовчали також. Всі розуміли, які важкі випробування чекають на них попереду.

• Питання є? – продовжив Кор після короткого мовчання.
• Я повертаюся? – перервав мовчання Іван. – Чи залишаюся?
• Ні. Ти повертаєшся зі мною, - заперечив Кор. – Ти мені потрібен для втілення інших планів.

Іван кивнув головою на знак згоди.

• Тепер можна розійтися. Робе, залишай частину групи. Решта сідає в гравібаси. Звільнені також повертаються зі мною. Вони будуть проходити ментальне вдосконалення та навчання, - продовжив Кор. – Іване, ти цим займешся прямо зараз, бо у нас обмаль часу. Нас чекає далека дорога.

На базі почалася метушня. Роб відбирав бійців для керування базою та одразу давав завдання.

• Ти, Яне, станеш на ворота, - наказував Роб. – Евал – розвідка прилеглої території. Тара –  документація. Смек – відеокамери. Сіра – організація харчування…
• В першу чергу, потрібно підготувати воду для звільнених побратимів, - перервав Роба Кор. – Ми поспішаємо. Вибач друже.

Роб поспіхом відбирав свою команду, яка мала залишитися разом з ним. Не минуло й десяти хвилин, як бійців було розділено на дві групи. Частина, котра залишалася на базі вже розійшлася виконувати нові розпорядження. Решта – попрямувала до транспорту та зайняла вільні місця. В останню чергу завантажили воду та трохи продуктів для тих, хто раптом зголодніє.

• Робе, - Кор підійшов до друга і поклав руку на плече. – Я вірю в тебе. Ти все зробиш, як слід. Тримайся. Скоро ми зустрінемося щоб святкувати нашу незалежність та свободу.

Роб уважно слухав Кора та вдивлявся в вічі. Мабуть, події сьогоднішнього дня або перша тривала розлука з товаришем розворушили почуття, бо очі Роба заблищали.

• Не турбуйся, - жестикулював Роб. – Ти виховав справжніх воїнів і ти сам переконався у цьому сьогодні. Ми чекаємо на зустріч.

Кор сів за кермо першого гравіцикла де вже сидів Іван. Караван поволі рушив в дорогу. Кор спішив. Треба було ще так багато всього зробити.

• Треба навідатися до Грема, потім до ліків, - розмірковував Кор кермуючи гравіциклом. – Чи вони вже завершили ремонт у фортеці, адже  зима вже скоро? А ще треба прооперувати всіх невільників та відправити на навчання до Рока. Іван…Івана треба би було залучити до корабля прибульців, але наразі нема чим ремонтувати то ж нехай потроху його розбирає? Ні. Його треба готувати до захоплення наступної бази. Керуючим наступної бази буде саме він? А може Рок?

В таких роздумах Кор підлетів до Карпат.

• Іване, - нарешті він перервав мовчання. – Робимо зупинку у нашого доброго друга Грема. Подивимося, як вони поживають.

Кор почав дещо скидати швидкість та знижуватися. Решта гравібасів прослідували за ним.

Грем був на місці та вийшов з королевою назустріч гостям.

• Радий бачити дорогих гостей у доброму здоров'ї, - шанобливо промовив король. – Сподіваюся, що ви прибули повідомити нам добрі новини.
• Саме так, - відповів Кор. – Ми до вас з добрими новинами.

Король запросив Кора пройти в апартаменти, щоб спокійно все обговорити, а королева організувала, тим часом, частування усім подорожуючим, пригощаючи дарами лісу, молоком, м'ясом та медом. У мандрівників з'явилася можливість трохи перепочити від швидкої їзди, полежати в тіні розлогих дерев та посмакувати карпатського частування.

• То кажете, що ви захопили вже дві бази? – промовив здивований Грем. – Які ви молодці. Не сподівався я, що все станеться так швидко.
• Ми працювали над цим не покладаючи сил, - продовжував Кор. – І Ваші люди зіграли в цьому не останню роль. Кілька з них наразі перебувають під керівництвом Роба на звільненій базі. Вони показали себе, як сміливі, розумні та здібні бійці. Я задоволений їх роботою.
• Це повністю Ваша заслуга, Кор, - король задоволено посміхнувся. – У мене ще є кілька осіб, які готові доєднатися до боротьби. Приймете?
• З задоволенням приймемо до нашої команди, - Кор зобразив посмішку і собі. – Ми готові їх взяти прямо зараз. Вони готові виїхати?
• Думаю, що так, - припустив Грем. – Частина буде згодна їхати сьогодні. Можемо вийти нагору і почекати їх там.