42 Втеча

Після несподіваного зникнення Олі мешканців бази охопила зневіра.

Ні Кор, ні рептилоїди не могли розгадати таємницю зникнення дівчини. Це було схоже на дуже таємниче та зухвале викрадення.

• Ви справді не володієте такою технологією переміщення,  - допитувався Кор Мака. – Може це щось нове і вам про це не відомо?

Мак та Мул лише заперечно кивали головами.

• Ми би знали про таке переміщення, - відповів Мул. – Я щодня буваю на нарадах де ми постійно щось обговорюємо. Якби була подібна інформація, нас про таку технологію точно би повідомили…
• Завтра буде нарада і якщо ми зможемо під'єднатися, то може щось і почуємо, - продовжив тему Мак. – Наразі зв'язку з центром нема і ти знаєш чому.
• Знаю, - відповів Кор. – І це навіть дуже добре, що нема. Принаймні, ми тепер можемо спокійно пересуватися по території.
• Але є одне «алеее»… - протягнув Мак.
• Продовжуй… - зацікавився Кор.
• Можуть запустити інший супутник, якщо такий є в запасі, а нам дадуть завдання знайти уламки збитого та доставити в центр, - завершив думку Мак.
• Не думаю, що уламки когось цікавлять, - спробував заперечити Мул.
• Я теж так думаю, - погодився з Мулом Кор. – Але запустити новий вони можуть. Зв'язок потрібен всюди і завжди.
• Тоді треба постійно перевіряти кількість «пташок», які кружляють над нами, - резюмував Кор. – Мак, це буде завдання для тебе. А я, тим часом, спробую знайти уламки та подивитися, чи є там ще щось корисне для нас.
• То ти їдеш? – спитав Мул.
• Так, - відповів Кор. – А що?
• Та нічого, - Мул почухав потилицю. – Треба би було якось вияснити про ту нову технологію про транспортер.
• А ти що не знаєш, як спитати? – поцікавився Кор. – Можеш не питати прямо в лоб.
• А як тоді? – не вгавав Мул. – Я не вмію вести словоблудні промови. Хитрощі це не для мене. Я простий вояка, а не дипломат.
• Тоді скажеш, що неподалік від твоєї бази впав супутник з не відомих причин, - почав вигадувати Кор. – Може кораблі імперії будуть пролітати поряд, щоб передати цінну річ для вивчення та вияснення причин падіння шляхом телепортації. А я тим часом, його привезу сюди. Подивимося хоч, що там залишилося…
• При умові, що зв'язок буде, - зауважив Мул. – Скажу, як ти запропонував.

Кор сів на гаравіцикл та повільно подався у потрібному напрямку.

Рептилоїди, переглянувшись, направилася у приміщення командувача. Щільно зачинивши двері, вони, нарешті, залишилися в кабінеті удвох.

• Треба подивитися де знаходиться інший супутник, - промовив Мул. – Може вже можна зв'язуватися з базою головного командувача.

Він сів за стіл та побачив на екрані повідомлення.

• Всім командувачам, - починалося повідомлення. – У зв'язку з тим, що ми втратили супутник зв'язку, тимчасово наради будуть проходити без візуального режиму. Звіти по особовому складу, виконання плану видобутку та іншу господарську інформацію направляти в центр головнокомандувача у вигляді повідомлень. Також зауважу, що ми починаємо поступово згортати наше перебування на цій планеті. Наші транспортні кораблі вже від сьогодні почнуть вивозити вантажі. Першими будуть закривати видобуток та іншу господарську діяльність бази шість, вісім та десять. Евакуацію проводити згідно затвердженого плану, що надійшов з імператорської канцелярії Меф.
• Оце так справи…, - промовив Мак та почухав потилицю. – Що там таке сталося?
• Не знаю, - відповів Мул та продовжив читати повідомлення, що все ще знаходилося на екрані монітора.
• З баз максимально забрати матеріальні цінності та рабів, - продовжувалося у повідомленні. – По прибутті на Меф негайно з'явитися у пункти передачі матеріальних цінностей та надати детальні звіти стосовно евакуації. Рабів перемістити до тимчасових пунктів утримання. Персоналу баз надати заплановані відпустки для перепочинку та здійснити видачу матеріального забезпечення з урахуванням всіх компенсацій.
• А як ми маємо отримати те саме забезпечення та компенсації? – промовив Мак. – Мене не гріє перспектива залишитися на цій проклятій планеті до кінця життя…
• Ти правий, - погодився Мул. – Треба якось забиратися звідси.
• А куди ми подамося? – нервував Мак. – Тим більше після того, як все це сталося.
• Треба щось вигадати, поки ніхто крім нас не знає про цю новину, - вже пошепки промовив Мул. – Але нічого окрім втечі в голову не приходить.
• А як бути з тими хто у шахті? – не вгавав Мак.
• Ці істоти мене мало турбують, - жорстко відповів Мул. – Я ніколи не забуду, як мене загнали у шахту без будь-якого приводу на таку жорстокість. 
• То ми тікаємо сьогодні? – не вгавав Мак. – А як ми виправдаємося, якщо ми потрапимо до наших? Питань буде чимало…
• Нам треба спочатку думати про те, щоб нас не піймали при спробі покинути базу, - заперечив Мул. – Ти ж бачиш, як вони нас пильнують. Постійно хтось стоїть за плечима.
• Це правда, - погодився Мак. – Навіть під туалетом стоять.