33 Конфлікт
- Вітаю на кораблі Небіру, - промовив Едрієн, обвівши поглядом членів екіпажу, які зібралися в кают – компанії. – Сподіваюся, що всі добре відпочили та набралися достатньо сил, щоб продовжити пізнавати безмежний простір нашої галактики та розкривати нові таємниці всесвіту.
Екіпаж відповів капітанові на щирі слова гучними оплесками.
- Дякую, дякую, - капітан посміхнувся та приєднався до оплесків.
Оплески стихли.
- Ало, візуальний режим, - продовжив капітан.
- Я тут капітане, - озвалася Аза вже у візуальному режимі. – Слухаю Вас.
- О! Ало! Ти добре виглядаєш! – капітан зробив комплімент помічниці. – Ти вдосконалилася…
- Так капітане. Мої творці доопрацювали мій інтерфейс і не тільки…- загадково промовила Ала.
- Ти відкриєш нам свої секрети? – посміхнувся капітан так само загадково.
- Так, капітане, - продовжила Ала. – Хочу представити вам моїх двох колег, які будуть працювати поруч з вами і допомагати у вирішенні складних питань.
- Кей, Кай - промовила Ала. – Візуальний режим.
Справа від Али з'явилися дві постаті чоловічої статі.
- Шановні колеги, - продовжила Ала. – Кей буде виконувати всі функції стосовно обслуговування корабельних систем та механізмів. Він може працювати в невидимому і у візуальному режимі. Це буде за вашим бажанням. Сучасний інтерфейс, покращені системи інтегрування в корабель, які дадуть можливість швидше та ефективніше контролювати, аналізувати та приймати рішення головним інженером. Кай відповідатиме за наукову, адміністративну роботу та медичне обслуговування. Хочу попередити, що ви нас можете відчувати, як візуально та на слух так і тактильно, бо ми маємо всі режими діяльності людського організму. Ми маємо всі людські емоції, тому, як і ви будемо сміятися, радіти, жартувати і загалом – поводитися цілком для вас зрозуміло. Але ми, також запрограмовані на ваш захист в екстремальних ситуаціях, попередньо сканувати, аналізувати та оцінювати поточну ситуацію.
- А ти, Ало? - звернувся капітан до Али. – Які у тебе з'явилися нові функції?
- Я отримала адміністративні функції відносно своїх працівників, - відповіла Ала. – Мої наукові бази оновлено і також додано програми для виконання дипломатичних місій, оскільки ми починаємо місію по розширенню республіки у сусідніх галактиках.
- А що у нас зі зброєю? – поцікавився перший помічник. – Нам щось поставили нове?
- Так. Ми маємо більш потужні бластери, фотонні торпеди та анігіляційні бомби. Також отримали нові комплекти зброї для особистого захисту персоналу. Оновили захисні системи та системи маскування, отримали потужніші щити, а також наші телепорти працюватимуть у режимі маскування та у режимі увімкнених щитів.
Ала замовкла.
- Ти закінчила речення? – спитав капітан повернувшись до Али.
- Так, капітане. З тим, що я повідомила екіпаж зможе ознайомитися в процесі підготовки до старту. У нас буде трохи часу на це, - відповіла Ала, промовчавши про те, що їй додали ще одну важливу функцію – читання думок. Про це знав лише капітан.
- Тепер оголоси, будь – ласка, наше нове завдання, - продовжив капітан.
- Після завершення передстартового періоду ми вирушаємо в квадрант три для миротворчої місії, - промовила Ала. – Хочу вам представити надзвичайного і повноважного посла зіркової системи Охра – пана Таві та керуючого дипломатичним корпусом республіки Картенія, повноважного дипломата - спеціаліста у інопланетних конфліктах пана Лутосно.
У цей же час двері розсунулися та на порозі з'явилися дві особи. Першим увійшов Лутосно, а за ним у кают – компанію увійшов і Таві.
Екіпаж знову зааплодував на честь гостей, а гості учтиво поклонилися у відповідь.
- Прошу всіх пройти на робочі місця та розпочати підготовчі операції для польоту.
Екіпаж повільно почав покидати кают - компанію і невдовзі капітан залишився наодинці зі своїми гостями.
- Шановні гості, - Едрієн звернувся до Таві та Лутосно. – Може кави, момбети, крісмо? Фрукти? Чінаки?
- Ми можемо приступити до нашої роботи прямо зараз? – промовив Таві.
Помітно було, що він дуже нервував.
- Не хвилюйтеся, пане посол, - Едрієн спробував заспокоїти посла. – Ми докладемо максимум зусиль для вирішення вашого питання. Прошу пройти у мій кабінет, щоб обговорити проблему.
Капітан повернувся та попрямував до кабінету. Гості попрямували слідом за ним.
- Слухаю Вас, пане Таві, - промовив капітан, сідаючи у крісло. – Розповідайте все, як є.
Таві опустив голову і гладка шкіра на голові та рук заграла всіма фарбами веселки. Вона виблискувала, мерехтіла та переливалася. За кілька хвилин капітан та дипломат республіки відчули, що кабінет наповнюється тонким дивним ароматом, що схожий на суміш гроносу та лівалії.
- Прошу пробачення, - розпочав посол. – Справа в тім, що коли наш вид стикається з чимось на зразок ситуацій, що викликають нервове напруження, ми починаємо дивно пахнути та дещо змінювати свою зовнішність. Сподіваюся, що цей запах вас не бентежить…
- Заспокойтеся, пане посол, - капітан поспішив заспокоїти посла капітан. – Ми увімкнемо режим активнішого очищення повітря, але мені цей запах навіть подобається.
- Я спробую заспокоїтися і коротко викласти нашу проблему, яку ми вже озвучили у парламенті Картенії, - посол встав з крісла і почав крокувати по кімнаті. – Наш вид населяє другу планету від зірки Охра, що називається Енвадія. Наш вид досить миролюбний та дещо меланхолічний. У нас відсутнє потужне виробництво, бо ми, в основному, харчуємося дарами природи рослинного походження. В нас також є і тварини, але з тваринним світом у нас повний симбіоз і ми щасливі від цього. Ми не виробляємо зброї та засуджуємо насильство у будь-яких його проявах. Наша планета – дозволяє нам жити, насолоджуватися життям та ні про що не турбуватися. Наші громадяни володіють багатьма дарами, які ми використовуємо у повсякденному житті. Ми можемо читати думки оточуючих істот на значній відстані, при потребі ми переходимо у не видимий режим, а можемо використовувати власний енергетичний потенціал для освітлення та приготування їжі.