- Ваша світлість, - розпочав генерал, схиляючись перед Си. – Вам надіслали подарунок.
- Хто? – промовив Си у відповідь. – Щось варте уваги?
- Цей подарунок дуже потішить Вашу світлість, - продовжив генерал. – Вас давно не радували такими дарунками…
- Ну? – імператор з зацікавленістю подивився на генерала. – Не тягни час…
- Ка – Ци, - продовжив генерал. – Ваш відданий капітан з легендарного крейсера Сокі…Пам'ятаєте такий корабель?
- Звісно ж пам'ятаю, - промовив Си з задоволенням. – Часи моєї молодості. Звитяжні часи…
- Ка – Ци провернув успішну операцію по захопленню ворожого корабля, - поспішив доповісти генерал. – Арес тепер наш. Зараз він перебуває у ремонтному доку на Лабаві.
Си мовчав та дивився на генерала.
- Ви, генерале, потішили мене новиною, - нарешті промовив імператор і спробував посміхнутися. – Бачу справи у нас ідуть за планом. Сподіваюся, що корабель у доброму стані.
- Так, Ваша світлість, - запевнив співрозмовник імператора. – Корабель досить в гарному стані. Операція прийшла досить успішно. Він в робочому стані за винятком кількох палуб, які постраждали внаслідок дії нашої нової зброї. Постраждав ще трохи місток, так як екіпаж там заблокувався і довго відмовлявся приймати наші умови…
- До речі, - перервав доповідь генерала імператор. – Де зараз екіпаж?
- Ми знали, Ваша світлість, - генерал посміхнувся. – Що Ви не будете байдужі до їх персон. Тому ми зберегли життя більшості членам, окрім тих, звичайно, котрі чинили запеклий спротив та тих, котрі випадково загинули під час обстрілу.
- Сподіваюся, що їх не багато…- зауважив імператор.
Він навіть дещо пожвавішав, дізнавшись, що майже весь екіпаж був збережений.
Імператор мовчав та повернувся до вікна.
Генерал поклонився імператорові та задкуючи направився до виходу з апартаментів, залишивши його в приємному очікуванні капітана.
У передпокої апартаментів стояв ад'ютант та очікував на вихід генерала. При появі генерала він учтиво поклонився.
Секретар, який слухав всі розмови генерала, виструнчився та кивнув головою на знак готовності виконання наказів генерала та забаганок імператора.
Важкі позолочені двері плавно розсунулися і відвідувачі імператора покинули передпокій.
Пройшовши довгий коридор, генерал та ад'ютант зупинилися перед іншими позолоченими дверима, які відкрили прохід в апартаменти генерала.
Секретар підскочив з крісла та виструнчився при вході начальника в приймальну. Генерал не звернув увагу на секретаря та попрямував у свій кабінет.
Генерал все ще сидів і потирав рукою підборіддя. Видно було, що він над чимось роздумував.