19 Бункер

Якось налагодивши функціонування бази, Оля увійшла в кабінет командувача бази і всілася за стіл аби переглянути документи, які знаходилися на столі та книжкових шафах.

Передивившись окремі документи, Оля зрозуміла, що через мовний бар'єр, вона нічогісінько не може прочитати самостійно. Всі документи були на мові Меф.

• От лихо, - подумала Оля. – Мені треба вивчити цю мову. Я ж не можу бути такою малограмотною, аби за щораз просити трактувати документи Мула чи Мака.

Все ж, Оля вирішила попросити допомоги у мефів.

• Мул, - звернулася дівчина. - Можеш допомогти мені з абеткою мови мефів? Я хочу вивчити твою мову.

Мул підійшов до дівчини та розпочав проводити невеличкий урок з вивчення мови. Оскільки у Олі був вживлений чіп, вивчення мови просувалося достатньо швидко. Вже за кілька годин, Оля змогла прочитати не великі тексти. В основному це були, плани, графіки, звіти по персоналу та видобутку. У важкодоступному місці шафи лежали запилені папки з подібною документацією за попередні періоди.

• Нічого цікавого, - промовила Оля. – Може щось в комп'ютері знайдеться?
• Через пів години треба виходи на доповідь, - озвався Мул. – Я передивляюся тут дещо, щоб бути готовим.
• Добре. Готуйся. Я зачекаю, - промовила Оля у відповідь.
• Мак, - звернувся Мул до Мака. – Я схожий на командувача?

Мак критично оглянув Мула.

• Ти якийсь не спокійний, - поділився Мак відчуттями. – Тобі треба зосередитися. Розслабся. Відкинься на спинку крісла та видихни.
• Наберися самоповаги, - втрутилася Оля у розмову. – Ти тепер дуже важлива особа.

Мул намагався слідувати порадам колег.

Він видихнув і заплющив очі.

Вже за хвилину очі відкрила зовсім інша особа. Перевтілення у поважну особу спрацювало. У кріслі сидів поважний заступник командувача бази, впевнений у собі та у своїх діях.

Екран монітора засвітився і Мул почав очікувати зв'язку з верховним головнокомандувачем.

• Вітаю всіх, - прозвучало з монітора і з'явилася голова Мока.

Мул дещо розгубився. Він не очікував побачити тут когось іншого, а не Муга.

• Я тимчасово виконуватиму обов'язки верховного головнокомандувача поки Муг знаходиться у відрядженні на Меф, - розпочав Мок. – Бачу, що всі на місцях. Може у когось є скарги або пропозиції щодо функціонування бази або управління персоналом. Можливо, у когось не вистачає мутантів, або мефів?

Мок замовк і почав вдивлятися в обличчя кожного командувача.

У цей час по спині Мула пробіг холодок:

• Невже він щось знає або про щось здогадується…

Мок продовжував грати у мовчанку.

• У кого не вистачає персоналу? – нарешті перервав мовчанку Мок. – База номер один… Всі є? База номер два? Номер три?....
• Раз він розпочав з першої бази, значить чіткої інформації у нього нема, - міркував Мул і тримав відповідну міну впевненості в собі на обличчі. – А я скажу, що у мене все гаразд.

Коли настала черга відповідати Мула, він впевнено заявив, що проблем з персоналом не відчуває і плани виконує. Корабель завантажив і відправив згідно плану. Персонал помінявся згідно графіка.  

Мул все випалив на одному диханні, надіючись, що його більше ні про що не питатимуть.

Так і сталося. Мок перевів свою увагу на інших командувачів.  Хвилин за двадцять нарада закінчилася і Мул видихнув з полегшенням.

• А ти добре тримався під час розмови, - похвалила Оля Мула. – Напевне саме твоя впевненість зіграла роль у проведенні допиту.
• Можливо, - відповів Мул. – Нам пощастило, що не було Муга і відбулася зміна персоналу. А Мок не в курсі всіх тонкощів справи і потребується час для входження у курс справи.
• Будемо надіятися і намагатися робити план, щоб не потрапляти під роздачу,- резюмувала Оля. – Так ми зможемо довше протриматися не поміченими, а значить успішно виконувати свої завдання.
• Що ти плануєш робити далі? – поцікавився Іван, який стояв поряд.
• Планую поїхати у бункер. Там мене чекає багато справ, - відповіла Оля  задумавшись. – Ти хочеш щось запропонувати?
• Так, - відповів Іван. – Мені потрібен чіп. Я розумію, що мені його дуже не вистачає, бо в той час, коли ти за кілька годин зуміла вивчити масу слів мови мефів, то я лише кілька слів. Мої розумові здібності дуже на низькому рівні.
• Це добре, що ти це зрозумів, - продовжувала Оля. – Я спробую це зробити і не тільки тобі. Чіпувати потрібно усіх звільнених бранців. Вони мають бути розумними істотами. Вони мають стати повноцінними громадянами нашого нового суспільства.
• Раніше це робив Кор, - зітхнув Іван. - Але тепер він не з нами…
• Я це зроблю сама, - відповіла Оля. – Я впевнена, що у мене все вийде. А зараз я трохи відпочину. Рекомендую відпочити всім, бо з заходом сонця у нас розпочнеться активна фаза життя.