Оля та раса Меф

18 Інформація

Старший пасол виплив з корабля та попрямував до стола, який запопадливо вже стояв у трюмі. Він опустився на стілець та завмер, чекаючи на капітана та його помічників. Пасол не ворушився, тому здавалося, що він обмірковує кожне слово, яке буде сказано чужинцям.

Фокс, Пін, Мелер та Гері вже увійшли до трюму та прямували до пасола.

  • Цікаво, - промовив Гері не вербально. – Які таємниці нам відкриє пан пасол?
  • Дивлячись на те, що у нас інформації нуль, - підключився Мелер. – Він щось та розповість корисне.

Капітан слухав припущення підлеглих та мовчав.

Відстань до стола перемовин невпинно скорочувалася.

  • Вітаю, пане пасол, - розпочав Едрієн і вмостився на стільці прямо перед пасолом. – Радий, що ми все ж змогли виправити свої помилки. Я сподіваюся на подальшу співпрацю.

Пан старший пасол забулькотів:

  • Нам вдалося відновити спроможність корабля до космічних подорожей. Дякую за допомогу.
  • Пане пасол, - розпочав промову капітан. – Чи можете Ви нам надати просторові координати вашої системи? У свою чергу, ми готові поділитися своїми координатами.
  • Так. Ми готові розкрити місцезнаходження свого дому…Проте, наша планета не буде для вас цікавою. Ресурси вичерпані, зірка близька до загибелі, народ ледь животіє…
  • Нам цікава раса, що проживає на цій планеті…Ви достатньо обізнані в таємницях своєї галактики…

Едрієн повільно підводив пасола до потрібної теми.

  • В цій галактиці нема особливих таємниць. Тут володарює темний господар Даг. Всі інші йому поклоняються беззаперечно. Його служники – гарпати, так ми їх називаємо своєю мовою, тримають  у покорі всіх живих істот цього простору.
  • Опишіть цих гарпатів, будь – ласка.
  • Вони мають такий зовнішній вигляд, як вигляд вашого виду. Тулуб, голова, чотири кінцівки.
  • Гуманоїди або ж люди. Цікавоооо,  – протягнув капітан.
  • Говорять мовою, схожою на вашу. Проте, у чомусь я можу помилятися, але в загальних рисах мова є досить співзвучною.
  • Вони мабуть були на вашій планеті.
  • Так. Були. Після їх візиту наше життя помітно погіршилося.
  • У чому настало погіршення?
  • На нашій планеті був корисний для них метал. Жовтий та блискучий, не дуже міцний та достатньо хімічно стійкий.
  • Вони його називали голденим. Споглядання цього металу приводило їх у надзвичайний стан, який характеризується, як ейфорія.
  • Це золото або золота руда, напевне…Ви отримали щось за руду?
  • Нічого. Вони прилетіли на нашу планету та забрали все, що вважали за необхідне не зважаючи на наші протести.
  • Ви протестували? Ви боролися?
  • Пробували, але бажаного результату не отримали. Ба більше! Половина населення була знищена у результаті конфлікту. Врятуватися змогли лише ті, хто встиг сховатися у важкодоступних місцях рельєфу планети. Ці істоти надзвичайно жорстокі. Вони відбирали життя у наших співгромадян у незвичайний спосіб.
  • Який це спосіб?
  • Вони життя висмоктували з тіла гарнука у буквальному розумінні цього слова. Після цього гарнук був схожий на камінь. Такий же твердий і чорний.
  • Сумна історія…- зауважив капітан.
  • Трагічна. За той об'єм викопних цінностей ми могли б безбідно жити, а може змогли б знайти підходящу планету для переселення у разі загибелі зірки.
  • Ви можете ідентифікувати тип корабля, якщо ми покажемо кілька варіантів? – втрутився в розмову Мелер.
  • Спробую…

На голо екрані Ала розпочала демонстрацію кораблів з архіву.

Старший пасол вдивлявся в зображення, мружився та хитав частиною тіла, яка була схожа на голову.

У трюмі панувала тиша.

  • Ось цей схожий, - промовив пасол згодом, вдивляючись в конструкцію корабля трішечки випуклими очками.
  • Це наші старі кораблі, - промовив не вербально Мелер, а в голос сказав. – Мені знайома ця конструкція.
  • Але яким чином? – промовив Пін також подумки. – Проте, слухаємо пасола далі…
  • Це ми ще маємо з'ясувати, - втрутився у розмову підлеглих капітан.
  • То ж, ви знайшли спосіб позбутися непроханих гостей? – капітан продовжував.
  • Ні. Вони пішли лише тоді, коли забрали все те, що їм подобалося на нашій планеті.
  • І їх не тривожила ваша екосистема? Вона ж не підходила гуманоїдам? Чи не так?
  • Їх нічого не турбувало. Вони відчували себе володарями планети, а ми для них були, як засіб задоволення потреб організму. Потужне озброєння, сучасні кораблі та інша техніка для видобування багатств планети, захисні костюми, які не дозволяли нашій зброї пошкодити тіла загарбників… Все це працювало проти нас. Ми не мали що протиставити їм ні в живій силі, ні в техніці, ні в озброєнні.
  • І ви здалися?
  • Так, хоч і не здалися на милість окупантів у прямому розумінні. Ми просто чекали коли вони підуть.
  • Як довго ваша планета була під окупацією?
  • Біля двадцяти септ.
  • Біля двадцяти циклів, - уточнила Ала.
  • Швидкі у них темпи пограбування і винищення…- промовив капітан.
  • Їх було досить багато, а планета – маленька.
  • Як Ви думаєте… Вони причетні до зникнення нашого корабля?
  • Причетні. Тут нема жодних сумнівів. Це їхні методи налагодження контактів та співіснування. Вони, як пошесть на тілі цілої галактики. Ми навіть мали нещастя спостерігати за захопленням вашого корабля. Саме тоді ми вийшли на збір залишків після проходу комети. У хвості комети іноді є чим поживитися. Але на нашому курсі ми помітили кораблі цих негідників і вирішили сховатися. Потім сталося найгірше. Ваш корабель вийшов з гіперпростору і на нього майже одразу накинулися ці покидьки. Вони погрожували і вимагали здатися, але капітан відмовився здавати корабель і вони почали стріляти.
  • Ви чули розмову?
  • Частково, бо ховаючись не могли все чути через перешкоди.
  • Ви хочете сказати, що його там вже чекали?
  • Думаю так. Чекали. Може ще й заманювали. Це їх методи…
  • А яка у них зброя? Можете зорієнтувати?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше