15 База 20

Гравіцикли мчали на повній швидкості на базу.

Ось уже зникли у темряві терикони поблизу шахти, попереду з'явилися обриси лісосмуги, які неухильно збільшувалися.

Оля скинула швидкість гравіка. Швидкість скинула і решта транспорту.

Вдалині показалися чітки обриси бази. Над базою панувала суцільна темрява.

• Мул та Мак, - промовила Оля, зупинивши гравіцикла. – Підійдіть до мене, будь-ласка.

Мул та Мак наблизилися до Олі.

• Ви організували бездоганне захоплення шахти. Вдячна, що ніхто не постраждав чи загинув, - розпочала Оля. – Потрібно в такому ж дусі спробувати захопити і базу. Проте, я залишаю вам можливість для маневру. Будете діяти за обставинами. До речі…Розкажіть в двох словах процес захоплення шахти.
• Якщо в двох словах, то нам допоміг корабель, який привіз струпай та літературу, - промовив Мул.
• Всі були у «відключці», - буркнув Мак. – Це якщо в двох словах…
• Чудово, - резюмувала Оля. – Будемо сподіватися, що струпай зробить свою справу і тут, але будьте уважними. Дійте за обставинами. Легенду ви пам'ятаєте… Вирушайте. Сутінки вже розсіюються…
• Так, - озвався Мул, а Мак знову кивнув головою.

Мул та Мак сіли в гравіцикл, де вже знаходилися два зв'язаних мефи. Гравік повільно зрушив з місця і вже за кілька хвилин зник у темряві, що поступово набирала сірого кольору.

• Іване, - промовила Оля. – Рушаймо і ми.

Іван та Оля сіли у гравіцикл та рушили слідом за мефами.

Мак та Мул, скинувши швидкість, поволі почали наближатися до бази.

• Ти бачиш? Там щось ворушиться у темряві? – промовив Мул, який сидів за кермом.
• Бачу, - озвався Мак. – Може це звірі? Я не пам'ятаю, щоб у таку пору хтось з наших працював ззовні.
• А я думаю, що це хтось з мефів, - відповів Мул. – Рухаймось далі і притримаємося легенди. Може це дасть свої результати цього разу.

Мул та Мак поволі почали наближатися до фігури, яка вовтузилася біля огорожі бази.

Просуваючись ближче і ближче до фігури, мефи почали впізнавати обриси свого співвітчизника, які виринали з пітьми. Фігура стояла на гравіциклі та щось робила біля верхньої межі огорожі.

• Так. Це меф, - прошепотів Мак. – Він щось робить на вершині огорожі.
• Це меф, який очищує камери відеоспостереження, які заляпали болотом реки, - прошепотів у відповідь Мул. - Пам'ятаєш? Її заляпали кілька годин тому. Цікаво…Скільки він вже їх очистив, бо нам на камеру показуватися не потрібно.
• Мул, мене мучать сумніви, чи ми правильно робимо…- занив Мак знову.
• А ти зараз увійди до начальника бази і розкажи йому хто ти такий і що ти зробив пів години тому, - прошипів Мул.

Його бісила невпевненість Мака, який так і не зміг звільнитися від почуття провини перед співвітчизниками. Співвітчизниками, котрі без суду і слідства, без тіні сумніву заштовхнули їх в шахту, прирікши на важку працю до кінця віку. Мул не міг цього пробачити і бажав помсти усім своїм єством.

Мак зітхнув.

• Працюємо по легенді, - прошипів Мул знову. – Говорити буду я. Ти можеш кивати головою.

Мак кивнув головою на знак згоди.

Гравіцикл наблизився до фігури майже впритул.

• Ти що тут робиш? – розпочав Мул. – Та ще й так рано…
• Чищу камери, - відповіла фігура. – Якась погань заляпала їх брудом. Всі до  одної….
• І багато ти вже очистив? – поцікавився Мул, який зовсім не хотів потрапляти під приціл камери.
• Та ні. Це перша, - відповів меф.
• А чому ти один працюєш? – знову спитав Мул.  – Чим зайняті решта персоналу?
• Та сплять всі. Напевне…Я щойно змінив свого колегу, який полетів на Меф і виявив, що камери вийшли з ладу.
• Що ж таке зробити щоб вимкнути цього покидька? – міркував Мул. – Швидко і беззвучно…Не викликаючи підозри.
• А ви чого тут блукаєте? – поцікавився співвітчизник у свою чергу. – Ви ж повинні бути на базі!

Меф повернувся, щоб подивитися на прибулих, але внаслідок різкого руху серветка з руки випала і приземлилася під гравіком.

• О! Це воно… - подумав Мул, але сказав наступне: - Давай я тобі допоможу. Почекай. Я дістану серветку.

Мул зістрибнув з транспорту та почав шукати серветку. Він досить довго вовтузився під гравіциклом. Серветку він знайшов одразу, а от інструмент розправи все не знаходився. 

• Чого ти там так довго? – нервував меф. – Ти там скарб шукаєш?
• Контерва! – вилаявся подумки Мул. – Каменюка не знайшлася, отже буду використовувати підручні засоби. Серветка цілком підходить.

Мул махнув рукою Макові, показуючи, щоб той наблизився. Сам же він схопився за край гравіка, підтягнувся та застрибнув у гравіцикл. Меф – оператор відео нагляду повернувся і подивився на Мула здивованим поглядом та протягнув руку за серветкою. Проте, Мул протягнувши серветку, схопив мефа за руку, шарпнув на себе та закрутивши серветку навколо шиї, почав душити жертву. На допомогу підоспів Мак, схопив за руки, а потім притиснув жертву всім тілом до підлоги гравіка. Кілька хвилин та міцний зашморг вирішили проблему з не бажаним свідком.

• В'яжемо його, - прошепотів задиханий Мул. – Кидаймо його до компанії. І рухаймося далі в двір.
• Ти задушив його? – прошепотів Мак.
• А тобі його шкода? – прошипів Мул.
• Шкода. Він не причетний до наших проблем жодним чином, - відповів Мак.
• От лихо мені від тебе, - прошипів Мул. – Іди і зроби йому штучне дихання…Якщо тобі так шкода.