12 Контакт

• Ми також мирна раса, - продовжив розмову капітан Фокс. – Якщо ваша планета знаходиться неподалік, то ви могли б прояснити ситуацію навколо зникнення нашого корабля.
• Ми не вв'язуємося в конфлікти, які відбуваються навколо нас, - заговорив старший пасол. – Ми зосереджені на вирішенні своїх проблем. Чужі проблеми нас мало обходять.
• А з цього пасола важко витягнути якусь інформацію, - міркував капітан Фокс. – Наша хата з краю і крапка.
• В рамках першого контакту ми можемо з вами обмінятися якоюсь не значною інформацією про свою расу, звички, прагнення тощо…- не вгавав Едрієн. – Така інформація була б корисною і вам, і нам. Тим паче, що вона не є секретною.
• Ми зосереджуємося на пошуку цінної сировини, матеріалів, технологій, тощо, - продовжував старший пасол. – На нашій планеті мало природніх ресурсів для повноцінного існування оскільки вони вже майже вичерпані. Тому ми шукаємо все це на стороні.
• А ось це вже ниточка за яку можна смикати, - подумав Фокс. Проте в голос він додав: - Ми також шукаємо…Але шукаємо ексклюзивну інформацію, союзників і друзів. Впевнений, що наші бажання у цьому питанні можуть призвести до порозуміння та налагодженні дружніх контактів між нашими видами.

На верумі запанувало мовчання, яке дещо затягнулося.

• Мабуть обговорюють скільки з нас можна зрубати за потрібні дані, - мовчав Едрієн.

Нарешті старший пасол забулькав знову.

• Ми розуміємо, як важливо для вас знайти свій втрачений корабель, - розпочав він. – Але ми не знаємо яка інформація вам потрібна і скільки часу ви нас будете тримати у полоні.
• У чомусь є проблема? Ви наші гості і ми готові показати вам наш корабель,- відповів капітан. – Ми готові забезпечити комфортне ваше перебування у нас. Скажіть лише, що вам потрібно.

У темряві щось ворухнулося.

• Напевне наживку ковтнули, - міркував капітан. – Всі живі істоти у всесвіті геть однакові. Лише коштують по – різному. Сама проза життя…

На верумі знову запанувала тиша.

• Ми готові вийти, - нарешті пролунав голос старшого пасола. – Але є одна умова.
• Що саме? – засовався на стільці Фокс.
• Нам потрібне місце для зустрічі де не буде кисню, - промовив пасол. – Кисень для нас – отрута.
• Ми можемо організувати зустріч прямо і трюмі. Там вже нема кисню. Можете виходити. Ми зараз до вас підійдемо також, - жваво відповів капітан і миттю кинувся до зони телепорту.
• Пін, Мелер і Гері. Ви берете участь у переговорах, - капітан використав не вербальний канал зв'язку вже на шляху до трюму.

Головний інженер, офіцер по безпеці, космобіолог все ще знаходилися біля трюму номер два, чекаючи на розпорядження капітана.

• Мені ця подорож починає бути цікавою, - промовив Гері. – Таку диковинну форму життя зустріли!
• Мені також цікаво би було потрапити на верум, - озвався головний інженер Мелер. – Ця конструкція неймовірна. Одночасно жива матерія і механізм!
• А мені просто звична робота, - Пін вставив своє слово у загальне обговорення.

Всі троє спеціалістів дружньо зареготали. Пін хоч і не був затятим гумористом, проте його влучні репліки іноді викликали позитивні емоції у членів екіпажу.

Саме у такому настрої побачив капітан підлеглих на підході до трюму номер два.

• Я бачу, що екіпаж готовий до першого контакту, - посміхнувся капітан і собі.

Хоч він і посміхався, проте не був впевнений у позитивному першому контакті і його наслідках. Адже ці істоти можуть видати інформацію про Небіру їх не видимому ворогові. А тоді прийдеться використовувати правило номер один від капітана Фокса – тікати. Тікати без жодних даних про Арес та колег. І це вже ганебно. Капітан не готовий до такого ганебного результату.

• Всі одягли костюми? – капітан оглянув колег. – Круглий стіл та крісла в трюм.

Капітан оглянув колег, наче бачив їх уперше. На всіх були білого кольору костюми, які злегка облягали тіло не спричиняючи жодного дискомфорту. Ба навіть більше. Костюми підтримували рухи своїх власників у разі падіння, захищали від ударів тупими та ріжучими предметами, випромінювання. У цьому костюмі можна було перебувати тривалий час без відчуття дискомфорту, адже система життєзабезпечення дозволяла збирати відходи та подавати необхідну для життя рідину. Контроль за процесами і всі роботи виконували нанороботи після того, як костюм отримував господаря. Золоте кільце на шиї виконувало функції створення захисного поля навколо голови. Поле ж давало можливість вільно та без будь-яких обмежень рухати головою, чути найменші звуки, без обмежень застосовувати вербальні контакти, наповнювати простір кисневою сумішшю та забезпечувати її кругообіг, захищати від ударів та випромінювання власника костюму. Якщо дивитися з боку, то нічого не було помітно, лише сяючий німб огортав голову.

Капітан та супроводжуюча група наблизилася до столу та крісел біля корабля гостей.

У верумі  щось тріснуло, потім стукнуло і нарешті у хвостовій частині корабля відчинився крихітний прохід. З проходу виплила одна істота кулястої форми. Істота була темно-сірого кольору, а навколо цієї сірої маси виднівся захисний прозорий панцир.