11 Підстава
Муг, як завжди сидів за столом та вистукував пальцями мелодію з своєї пам'яті, чекаючи на підключення та звіти від начальників баз.
- Яка марудна робота ці звіти, - міркував про себе Муг. – Даремна трата часу.
Муг дивився на чорний екран, але сам був уже дуже далеко звідси. Він вже був присутній на коронації нового імператора, відчував, як нова нагорода лягає на його мундир і виблискує у червоних променях Вери. А потім на нього чекає довгоочікуване підвищення. Отримавши нагороду – золоту стрічку за віддану та тривалу службу імперії, якою правив старий імператор, Муга призначать у Раду старійшин радником самого імператора. А вже потім він полетить на Кокун, щоб зануритися у життєдайні ванни та відчути з новою силою всю насолоду життя з його примхами та пристрастями.
- Напевне я собі пошукаю нову пару…- крутилося в голові старого командувача молодече бажання. – Грошей у мене достатньо, тож паруватися зі мною забажає не одна особа протилежної статі. А може одразу кілька? Закон дозволяє паруватися стільки разів, скільки можеш оплатити.
Від таких приємних думок, Муг дещо пожвавішав та задоволено посмикав хвостом.
- Дарма, що я вже старий. Гроші цю ваду легко виправлять. Спочатку коронація, потім омолодження, а вже потім…. – Муг скорчив на морді щось на зразок задоволеної посмішки. – Років сто назад за земним часом, старий імператор підписав закон, який дозволяє паруватися не лише на певний період, але і створювати шлюби, які були у землян – створювати сім'ю. Причина була банальна. Приріст населення на Мефі став знижуватися, ціни на парування та утримання потомства ставали все вищими і це створювало певну проблему з населенням, яке старіло та поволі вимирало.
Муг від таких думок нетерпляче заковзав у кріслі.
- Парування – це завжди приємна річ. Але нащо мені шлюб? Я надивився, як проживали земляни своє життя у шлюбі. Ні. Це не для мене. А ось створити бізнес на паруванні і брати у цьому активну участь - це вже щось цікаве. – Муг аж прицмокував язиком від задоволення. – Я створю будинок для парування, наберу молодих самок і…А що робити з яйцями? Після парування будуть яйця! Треба ще один будинок створювати. Цього разу для дітей. Ну все. Питання зі збільшенням і омолодженням раси Меф буде вирішено.
Муг задоволено постукував пальцями по столі та посміхався. Він так поринув у свої еротичні фантазії, що не помітив, як на екрані з'явилися зображення всіх командувачів баз терпляче чекаючи початку наради.
- Тут вже всі є? – Муг пробігся очима по мордах підлеглих. – Мук тут?
- Я на місці, пане верховний командувач, - улесливо відповів Мук. – Чекаю на можливість доповідати Вашій світлості.
- Що там у тебе? Що з планом? Ти все виконав? – спокійно спитав Муг, все ще перебуваючи під впливом еротичних фантазій, які раптом накрили його з головою.
- Все гаразд, пане верховний командувач. – відповів той та засовався на стільці.
- Ти нічого не приховуєш? Сьогодні у тебе буде транспортний корабель за вантажем. Ти маєш чим його завантажити? – Муг втупився поглядом у морду Мука. – Кажи швиденько. Що з персоналом? Ти знайшов тих хто зник?
Мук мовчав і лише скоса позирав на верховного командувача:
- Справи мої кепські. Я не знаю, що йому відповідати.
Раптом двері в кабінет Муга тихенько прочинилися і залишилися відкритими. Але Муг цього не помітив. Він продовжував допитувати Мука:
- Чого мовчиш? Приховуєш щось?
- Нічого не приховую. План по видобуванню виконав. На базі пригод нема. Зниклий персонал і втікачів все ще шукаємо, - випалив Мук одним духом.
- Та ти їх вже місяць шукаєш…, - не вгавав Муг. – Результати є?
- Нема, пане верховний командувач, - тремтячим голосом відповів Мук.
- І персонал також не знайшов? – Муг починав нервувати. – Та кажи вже щось!
- П'ятеро пропали безвісти. Решта вийшла на їх пошуки. Мутантів також не знайшли. Над проблемою працюємо цілодобово, - промовив Мук трохи запинаючись.
Він дуже боявся верховного, щоб той не відправив його назад на Меф у ролі штрафника, адже тоді можна забути про вигідний контракт, про навчання дітей і про майбутнє взагалі. У такому статусі вкрай важко буде знайти хоч якусь роботу. Тому Мук вирішив мовчати до останнього.
- Продовжуємо. База №1 доповідайте! – Муг продовжив слухати звіти командувачів.
- Ну нарешті цей допит закінчився, - видихнув Мук.
Мок ще трохи постояв біля злегка відчинених дверей і повернувся до секретаря.
- Про що вони там говорять? – промовив Мок. – Ти чув?
Секретар різко підірвався з крісла та підскочив до дверей.
- Вибачте, я нічого не чув, - промовив спантеличений питанням секретар, щільно зачиняючи двері.
Мок, зрозумівши, що нічого путнього від секретаря не отримає, повернувся до вихідних дверей.
- Ти сьогодні відлітаєш на Меф? – спитав він секретаря трохи зверхнім тоном.
- Ні, пане. Я залишаюся на місці, - відповів секретар спокійним голосом.
- Я би тобі порадив повернутися, - тим же тоном промовив Мок і на цей раз знову зверхньо подивився на того.
- Дякую за пораду, але у мене контракт завершується тільки через пів року, - відповів секретар. – Пан Муг …
- Телепень! – вилаявся про себе Мок. – Я тобі добре порадив. А врешті…