Оля та раса Меф

8 Сміттярі

  • Капітан на містку, - оголосив перший помічник, як тільки Фокс переступив поріг містка та направився до капітанського крісла.

Члени команди виструнчилися та зааплодувала. Це була досить стара традиція розпочинати нове завдання, яка все ще підтримувалася на флоті, хоч і не всюди. Молоді капітани вважали це пережитком минулого і цуралися такої традиції.

  • Вітаю всіх на нашому легендарному кораблі. Бажаю всім легкого польоту. Ні метеора, ні туманності! – відповів капітан. – Завантажити надані центром координати та прокласти новий маршрут. Головний інженер, доповідайте.
  • Пальне завантажили, системи працюють у режимі перед старту. Відхилень не виявлено, - пролунало у відповідь від головного інженера.
  • Вперед! – вигукнув капітан, даючи сигнал до початку подорожі.

Команда заметушилася виконуючи пряму вказівку капітана.

Срібляста блискуча куля під назвою Небіру вирушила до нових пригод з невеличкої планети – бази республіки. Вона велично та без поспіху звільнилася від канатів та лебідок, які утримували її в доку та попрямувала у безмежний простір космосу.

  • Капітане, всі системи та механізми працюють у заданому режимі, новий курс прокладено. Ми готові до стрибка через одну десяту циклу. – відрапортував перший помічник.
  • Стрибок дозволяю, - відповів капітан та занурився у перегляд звітів, які вже почали поступати від всіх служб корабля.

В звітах нічого особливого не значилося. Кожен керівник підрозділу в сухих цифрах рапортував про проведені заміни, стан та знаходження обхідних комунікацій, вантажі, оновлення тощо. Рутинна справа, але така необхідна для злагодженої та безпечної роботи екіпажу.

Десять, дев'ять, вісім, сім…..два, один, стрибок! – прорахував комп'ютер зворотний відлік.

Небіру злегка здригнулася, наче її вдарила невидима хвиля і зникла з поля видимості бази Крао.

  • Показники польоту? – спитав капітан одночасно всіх.
  • Політ протікає задовільно, - відповіла за всіх Ала – штучний інтелект, який  завантажили в корабельний комп'ютер в межах оновлення програмного забезпечення. - За пів циклу ми покинемо галактику Чумацький шлях та вийдемо у міжгалактичний простір, який не відзначається чимось надзвичайним, проте вільним від роботи членам екіпажу рекомендую пройти в кают – компанію, щоб мати можливість роздивитися незвичне явище, яке ще називають войдами. Дослідження розподілу великого масштабу галактик показують, що Всесвіт має піноподібну структуру зі скупчень і груп галактик, розташованих уздовж волокон, які займають близько однієї десятої від загального простору. Величезні порожнини між ними називають войдами. Саме у центрі такого явища ми з вами і опинимося. Я налаштую телескопи таким чином, щоб всі могли насолодитися спогляданням цього прекрасного явища.
  • Охочих і вільних працівників прошу в кают – компанію. Ала нам прочитає невеличку лекцію про міжгалактичний простір, тож має бути цікаво,  - промовив капітан та направився в кают – компанію.

За лекціями, приємним проведенням вільного часу та працею, час промайнув швидко.

  • Капітане, за одну десяту циклу ми виходимо з над простору у заданій точці, - відрапортував навігаційний інженер.
  • Проскануйте простір. Що там у нас є поблизу? – озвався капітан.
  • Так капітане, - озвалася Ала. – На відстані у два кмилени від точки виходу з над простору розташована зірка з планетною системою. Зірка майже повністю погасла. На орбітах зафіксовано три планети різного розміру. Найбільша буде найближче до нашої точки виходу. Бажаєте назвати зірку та планети? Для зручності опису у звітах та складанні зоряних карт.
  • У кого будуть пропозиції щодо назви зірки? – спитав капітан.
  • Нехай буде Арес. В честь зниклого тут корабля, - озвався перший помічник.
  • Планети назвемо поіменно починаючи від зірки…- потягнув час капітан.
  • Ора, Кіра, Нора - це імена дочок зниклого капітана, - запропонував навігаційний інженер.
  • Зафіксовано, - промовила Ала.
  • Виходимо з стрибка, вмикаємо одразу маскування та ховаємося у тінь Нори, - видав наказ капітан.
  • Три, два, один, - прорахувала Ала.  – Маскування увімкнено. Курс - у тінь планети.

Небіру знову здригнулася, вийшовши зі стрибка та попрямувала у напрямку Нори, виблискуючи червонуватим світлом на своїй обшивці.

  • Випустити два зонди розвідники. Перший на планету, другий для обстеження відкритої території самого місця зникнення.
  • Ала, інформацію про дані видавати в режимі реального часу, - промовив капітан.
  • При візуальних спостереженнях Нора має вигляд рожевого диска. Фотометричні та поляризаційні спостереження показують, що матеріал, який покриває поверхню Нори, повинен бути дуже здрібнений. В усякому разі більша частина поверхні повинна бути покрита дрібним порошком, який завдяки вітрам протягом довгого часу у величезній кількості "плаває" в розрідженій атмосфері, добре видні з Небіру пилові хмари. Тиск біля поверхні Нори не перевищує 15 мм рт. ст. Дослідження хімічного складу атмосфери показали, що кисень в ній становить, імовірно, близько 0,1%, вуглекислий газ - 2,2% загального об'єму. Інших газів, які можна було б виявити шляхом спостережень з поверхні Небіру, в атмосфері Нори не знайдено, - відрапортувала Ала.
  • Тут все доволі прозаїчно…А що у нас в просторі? – поцікавився капітан.
  • Речовина міжзоряного середовища надзвичайно розріджена, - продовжила Ала. - У холодній насиченій області концентрація атомів сягає мільйона на кубічний сантиметр. Дев'яносто дев'ять  відсотків середовища перебуває в формі газу і лише один відсоток складає пил. Газ міжзоряного середовища на вісімдесят дев'ять відсотків складається з атомів гідрогену і на дев'ять — з атомів гелію. Решта два відсотки — це атоми важчих хімічних елементів, які в астрофізиці називають металами. За масою до сімдесяти відсотків припадає на водень, двадцять вісім відсотків на гелій і півтори відсотки на важчі елементи. Водень і гелій утворилися в основному завдяки первинному нуклеосинтезу, у той час як важчі елементи потрапляють у міжзоряне середовище завдяки процесам зоряної еволюції…
  • Спостерігаю рух не впізнаних літаючих об'єктів, - промовив офіцер по безпеці.
  • Ось це вже цікаво! А хто там у нас? – пожвавився капітан.
  • Я - телескоп, - озвалася Ала. – Сканувати поки що не бажано, щоб не виказати себе. Можна ще викинути пучок нанокамер, але наразі це не доцільне використання розвідувальної техніки.
  •  Зображення на голо екран, - скомандував капітан.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше