3 Арес

- Ти помітив сплеск альфа променів на дисплеї? – спитав космофізик Трен свого колегу Енора, який разом з ним проходив чергування на найсучаснішому кораблі республіки.

- Так помііітив…- протягнув слово Енор вдивляючись в монітор та читаючи рядки що бігли перед очима. Штучний інтелект миттєво аналізував та видавав результати вченим.

- Ось знову, - промовив Трен. – Здається, що якась невідома сила посилає нам сигнал і запрошує до спілкування.

- Іди до мене, любий, я тебе чекаю, - спробував пожартувати Енор.

- Але саме так і виглядає, хоч виглядає смішно, - підтримав колегу Трен. – Нас наче заманюють до якогось місця.  Інакше я пояснити цього не можу. Зовсім недавно таких променів не було…. Але я, як науковець, відкидаю такі теорії і треба ці явища розглядати з точки зору науки. Чи не так, колего?

- Згоден, колего, - відповів Енор. - Нам не годиться вірити у подібні дурниці. Все має наукове пояснення і будемо коментувати саме з наукової точки зору.

- Я докладу капітанові про сигнали, - промовив Трен, зосереджуючи увагу на комунікаторі, що містився на грудях і був схожий більше на прикрасу ніж на переговорний пристрій.

Вмикання комунікатора відбувалося силою думки, а штучний інтелект за допомогою нейронних зв'язків перенаправляв повідомлення до адресата. Загалом, комунікатор шостого покоління не потребував навіть голосового зв'язку. Варто було лише подумати і повідомлення вже направлялося до адресата, але люди за звичкою або скоріше відчуваючи необхідність до вербального контакту, користувалися голосовим зв'язком.

- Слухаю Вас, Трен, доповідайте, - відгукнувся капітан. – Виявили щось цікаве?

- Може й цікаве, але скоріше – не зрозуміле, - розпочав Трен. – Якщо при підході до потрібної точки ми отримували сплески  альфа випромінення, то зараз вони реєструються з певним інтервалом, хоч і мають різну інтенсивність та потужність. Крім цього, ми почали реєструвати гама випромінення та нейтронно – протонну активність. Це схоже на останній посил вмираючої нейтронної зірки.  Якщо це справді так, то ми можемо отримати неоціненні знання та стати свідками смерті нейтронної зірки, але загадка полягає в тому, що ми не фіксуємо наразі десь поблизу нейтронної зірки і щоб її побачити, нам потрібно просунутися у глиб галактики. А в цьому випадку потрібно буде зробити не один стрибок.

- Доволі цікава гіпотеза, пане Трен, - відповів капітан. – А Ви що скажете пане Енор?

- Мої здогадки та припущення розходяться з гіпотезою Трена, - розпочав Енор. – Я вважаю, що отримані дані більше схожі на існування десь поблизу антизірки.

- Ого! Оце Ви замахнулися! – вигукнув капітан. – Зараз я підійду в лабораторію.

В науково – дослідній лабораторії панувала тиша. І Трен, і Енор обдумували кожен свою гіпотезу, шукаючи в отриманих даних підтвердження або спростування.

- Слухаю Вас, Енор, - вигукнув капітан Елін, як тільки з'явився у дверях лабораторії.

- Виходячи з даних альфа спектрометра, мені вдалося детектувати два ядра антигелію. Причина здивування у тому, що жоден із відомих науці природних процесів не може породжувати антиматерію у достатній кількості, щоб її підхопили наші космічні детектори. Найпростіше пояснення водночас є найнеймовірнішим: ядра антигелію могли утворитись всередині антизірок! Хоча дані  ще потребують підтвердження, я ставлюся до них дуже серйозно і спробував порахувати, скільки у галактиці Мейс повинно існувати гіпотетичних антизірок, щоб ми могли отримувати від них такі сигнали.  У нашій галактиці нічого подібного ми не знаходили. І якщо моя гіпотеза виявиться вірною, то ми просунемося у вивченні всесвіту на тисячоліття вперед, у порівнянні з тим місцем, у якому ми знаходимося зараз.

- Що скажете, Трен, - Елін повернувся до іншого астрофізика. – Гіпотеза заслуговує на існування?

- Якщо нам випаде можливість знайти та вивчити анти зірку, то це спричинить фурор у світі нам відомої науки, - відповів Трен дещо захоплено. – Я би був щасливий долучитися до вивчення. І скажу Вам, що отримані дані цілком підходять, як до моєї гіпотези так і до гіпотези колеги. Але в обох випадках, нам потрібно буде багато подорожувати, а значить нам потрібні ресурси та дозвіл Вченої Ради республіки.

- Отже, чекаю на ваші звіти, які я підкріплю до свого звіту на направлю у Центрум, - резюмував капітан. Звіт я відправлю сьогодні через чверть циклу. Тож , прошу поспішити.

Чим швидше ми відправимо, тим швидше отримаємо рішення про подальші дії.

Трен та Енор закивали головами на знак згоди та розпочали формування звітів.

Результати з Центруму по отриманні звітів не забарилися.

Аресу дозволили просунутися вглиб галактики Мейс для підтвердження або спростування теорій обох вчених, адже саме у цьому і полягала місія корабля.

• Розрахувати та прокласти новий курс, - звернувся капітан до навігаційного інженера. – Ми летимо до найближчої нейтронної зірки. Назвемо її Опос. Координати уточніть у астрофізиків.
• Так, сер, отримую дані та вже розраховую і прокладаю новий курс, - озвався навігаційний інженер. – Новий курс прокладено.
• Повний вперед, - скомандував капітан.

Корабель дещо здригнувся, наче потужний струмінь води вдарив у борт, і картинка на моніторах, що давали зображення оточуючого простору змінилася на суцільну яскраву жовтогарячу стрічку. Це означало, що корабель рухається вже у над просторі, у тому самому середовищі, що й повідомлення, які посилаються з корабля у штаб польотів.