Прислужникам імператора не потрібно було повторювати двічі і за кілька хвилин артефакти, загорнуті у легку блискучу тканину, лежали на столику поряд з імператором.
Оля кивнула головою на знак згоди, бо вибору не було і вона вирішила прийняти удар першою, блефувати до кінця, а далі має статися те, що мало би статися у будь – якому випадку.
Оля поспіхом згадувала інформацію з колись давно прочитаних книжок про проведення магічних ритуалів, також дуже згодився досвід проведення ритуалів ліками.
Дівчина наказала принести всю сіль, яка була в їдальні, зняла пасок та розміряла його відносно свого ліктя. Потім заходилася розчищати сухий піщаний грунт від трави. Сформувавши круг, відмітила його центр та розпочала старанно відмірювати відстань у півтори паска та робити засічки.
Оля розмітила паском грунт, з'єднала всі точки окрім двох і отримала не замкнуте коло. Коло додатково посипала сіллю. Потім взяла по черзі артефакти та розмістила виходячи з чотирьох сторін світу. Останній череп вона поставила в центрі. Сонце вигравало на холодній поверхні артефактів, іскрилося всіма барвами веселки. Потім вона стала в центрі позаду центрального черепа і схрестила руки на грудях.
Імператор знехотя підвівся з трону і зробив кілька кроків до місця ритуалу.
Оля вирішила, що таку ремарку потрібно зробити обов'язково, адже бачила, що Си сумнівається і боїться, він вразливий, а значить буде мстити, ним можна маніпулювати і йому обов'язково потрібно вказати на об'єкт помсти.
Трохи повагавшись, Си увійшов в коло та став обличчям до центрального черепа.
Оля, закривши очі, попросила заступництва у всіх святих, які тільки знала, попросила подумки допомоги у Бога і розпочала ритуал.
Перше, що вона зробила, це тричі обійшла навколо імператора та центрального черепа з піднятими руками та беззвучно шепочучи давно забуту молитву, потім по-черзі вклонилася кожному черепу і нарешті зупинилася перед центральним.
Си уважно спостерігав за всіма діями дівчини, наче очікував, що вона раптом вихопить ніж і накинеться на володаря двох галактик з метою порішити його тут і зараз.
У дівчини ж була інша мета і вона дотримувалася свого плану.
Зупинившись перед центральним черепом і ставши одночасно обличчям до імператора, дівчина промовила не зрозумілі навіть для самої себе слова, почуті під час контакту з артефактом. Кор так і не зумів розшифрувати хоча б частину з них, але дівчина вірила, що ці слова вона почула не просто так. Вони точно були частиною якогось древнього ритуалу давно забутої магії істот, що заселяли давним – давно планету, яка дісталася їй та ще тисячам істот у спадок.
Імператор стояв мовчки та буравив поглядом Олю, наче намагався заглянути в її душу.
Дівчина без жодного страху або докорів сумління проводила ритуал на свій страх та ризик не маючи жодних підстав вірити у хоч якийсь успіх. Вона ходила навколо імператора, здіймала руки догори, шепотіла слова, викрикувала певні фрази, іноді завмирала, а іноді гарчала та зойкала дивними голосами, намагаючись відтворити всі тонкощі культу.