Зустріч з родичами

• То гравіка ви залишаєте нам? – перепитав старійшина.
• Залишаємо. Це подарунок від Олі, - підтвердив Іван. – Це для того, щоб ми могли зв'язатися швидко у разі нагальної необхідності. А ця необхідність може виникнути навіть завтра.
• Так, так…- підтвердив старійшина. – Ми всі шоковані новинами, які ти нам привіз. Але робити нічого. Будемо намагатися вижити, як це і робили наші предки.
• Розгляньте варіант знову повернутися у шахту, - приєднався до розмови Яван. – Там ви будете непомітними для ворога і це може зіграти ключову роль у процесі виживання.
• Ти правий, юначе, - погодився старійшина. – Там добре ховатися, а от проживання у комфортних фортечних умовах може привернути увагу. Ми ж знаємо, що паразити можуть проникати через тверді поверхні. Про це ви також говорили не один раз.

Старійшина зітхнув і опустив погляд на землю перед собою. На його долю та долю його народу випали не легкі випробування, які потрібно пройти з гідністю та мінімальними втратами.

• Нам потрібно відлітати, - перервав мовчання Іван. – Не хвилюйтеся. Я переконаний, що Оля щось вигадає. Вона хитра, як лисиця. Кор також буде допомагати і всі ми будемо боротися з ворогом. У нас добре підготовлені воїни, хоч нас і мало, але мотивація у кожного досить сильна.

Старійшина лише кивнув головою на знак згоди з словами Івана.

Хлопці зайшли в корабель і корабель піднявся у повітря. За кілька секунд він зник з поля зору односельчан.

Оля вже їх чекала на базі.

• Добре, що ви не затрималися довго в родичів, - промовила Оля, підходячи до корабля.
• Ми зробили, як обіцяли, - відчитався Іван.
• Тепер слухайте сюди, - продовжила дівчина. – Зараз ми всі направляємося на завдання. Зачищаємо головну базу. Потім ви відправляєтеся на навколоземну орбіту і далі. Нам потрібна інформація про ближній космос. Ви повинні здійснити розвідувальну місію і доповісти вже завтра до заходу сонця особисто мені.
• Ми маємо подивитися, як далеко знаходиться авангард ворога? – уточнив Іван.
• Ми повинні знати це, щоб зрозуміти, що робити далі, - підтвердила дівчина. – Тож, не мешкайте, як тільки завершимо зачистку. Домовились?

Хлопці кивнули головою на знак згоди та направилися до свого корабля.

• А де ви будете? – уточнив Іван. – Куди звітувати?
• Швидше за все ми будемо на головній базі,- припустила Оля. – То ж повертайтеся туди.

Зачистка бази тривала не довго, то ж Іван та Яван повернулися у свій корабель для виконання важливої місії.

• Ти готовий до польоту? – спитав Іван Явана. – Ти наче розгублений…
• Я готовий, - підтвердив Яван. – Часу нема на сумніви. Методом прийняття випадкових рішень я справлюся з керуванням у космосі.
• Тоді починаємо, - промовив Іван та розмістився у кріслі поруч з Яваном.

Яван присунувся ближче до пульту управління та розпочав готувати корабель до старту. Він запустив передстартову перевірку і очікував на позитивний відгук системи. Минуло менше хвилини, як на табло з'явилася інформація про готовність систем до старту. Хлопець натиснув на кнопку Старт і двигуни корабля майже беззвучно розпочали свою роботу. Корабель піднявся над землею на кілька десятків метрів, трохи повисів і так само беззвучно стрімко набрав швидкість і зник у хмарах, які на той час частково покривали небо.

• Я триває політ? – поцікавився Іван, який вдивлявся в малесенький ілюмінатор.
• Добре. Корабель працює добре, - трохи спокійніше промовив Яван.- Переходжу в автоматчний режим.

Іван все ще вдивлявся в ілюмінатор.

• Що ти там побачив? – спитав Яван, підійшовши до ілюмінатора й собі.
• Дивлюся, яка прекрасна наша планета.
• Дай – но і я погляну…

Іван звільнив місце біля ілюмінатора для Явана.

• Краса неймовірна…Ти правий. Наша домівка досить таки приваблива і ворог не омине її не навідавшись бодай хоч на короткий проміжок часу.
• Так. Володіння таким скарбом принесе задоволення навіть самому безсердечному і черствому диктатору.
• Давай завантажувати якісь координати та розпочинати нашу місію…
• Давай. Допоможеш розібратися з картами?
• Спробую. Я проглядав карти рептилоїдів і Кор мені пояснював, як їх читати. Тоді наче все було зрозуміло…

Яван відкрив карту зоряного неба на невеличкому моніторі корабля, що знаходився праворуч головного пульта управління.

• Дивися…Ось тут знаходимося ми. Тут Сонце. Ось Меркурій. Ось сітка координат. Початкова точка має значення РХ5 К. Вважаю, що нам потрібно рухатися до Нептуна. Це точка OL8G SF. Що скажеш?
• Вважаю, що це правильний маршрут. Вийдемо спочатку за межі системи, адже нам потрібно перевірити дальні рубежі.
• Тоді завантажуй їх через клавіатуру.