48 Ще один полонений

Група рептилоїдів, яка вирушила на пошуки зниклих, нарешті повернулася на базу.

• Як успіхи? – спитав вартовий на воротях. – Знайшли хоч когось?
• Знайшли! – вигукнув старший охоронець, який був на першому гравіку, що показався у відкритих воротах. – Мутанта причепили до останнього гравіцикла.

Почувши метушню та розмову біля воріт, мешканці бази миттю вискочили на майданчик перед ворітьми і обступили перший транспорт. Вони увесь день напружено чекали повернення переслідувачів в надії отримати обнадійливі новини стосовно зниклих своїх колег та невільників.

Мук, почувши вигуки та рух на базі і собі вийшов до натовпу.

- Доповідай! – наказав Мук старшому охоронцеві.

- Знайшли одного мутанта. Він прив'язаний до останнього гравіцикла, - почав доповідати той.

Останній гравіцикл поволі проплив ворота та зупинився.

Воротар зачинив ворота та схрестивши руки на грудях почав діловито оглядати гравіцикл. Він кілька разів обійшов транспорт та втупившись в залишки мотузки туповато вигукнув:

- Гей, ви? А де мутант?

Почувши питання воротаря, команда останнього гравіцикла підійшла до останнього транспорту. Рептилоїди, як і воротар кілька разів обійшли гравіцикл, по черзі кілька разів торкнулися обірваних шматків мотузки та втупилися в порожнє місце, де раніше був прив'язаний полонений.

- Немааа, - протягнув старший вартовий, фіксуючи факт зникнення полоненого.

- Як нема? Де подівся мутант? – гримнув Мук і собі підійшовши до гравіцикла.

Рептилоїди стояли мовчки та переминалися з ноги на ногу не знаючи що відповісти.

- Чого мовчите, телепні? – зірвався Мук на підлеглих. – Відповідайте!

- Ми його прив'язали, а він утік, - промимрив старший охоронець.

- Утік? Мутант утік? Як? Він же тупий мутант… А ви панівна розумна раса! – волав Мук. – Телепні, довбні! Хере рупе кепле! Буле мати куя!

Мук репетував і лаявся на всіх діалектах своєї мови. Він не міг зрозуміти, як їх , правителів планети, обвів навколо пальця якийсь нікчемний мутант.

- До мене в кабінет! – гаркнув Мук старшому охоронцеві, добряче вилаявшись. – Решті розійтися!

Рептилоїди мовчки розійшлися по спальних приміщеннях.

- Розказуй усе по – порядку, - промовив Мук підлеглому вже трохи заспокоївшись.

Охоронець почав по – порядку розповідати про пошуки та про містечко проживання мутантів.

- То ви спалили селище? – спитав Мук.

- Спалили, - відповів охоронець.

- Навіщо?

- Щоб ці мерзотники не мали де жити…

- Довбні… Вас чого навчали перед відльотом на цю прокляту планету?

Охоронець мовчав.

- Чого мовчиш, йолопе? – Мук знову перейшов на крик. – Ти мав би організувати стеження за селищем та виловити всіх мешканців до одного… А ви що зробили?

- Ми спалили, щоб вони не мали де жити і всі видохли…

- Геніально! – рявкнув Мук. – О! Де ви взялися на мою голову? Найтупіший персонал працює у мене…

Мук сів за стіл та обхопив голову руками.

Охоронець стояв серед кабінету та переминався з ноги на ногу. Він не розумів чому Мук підняв такий гвалт через якогось мутанта – втікача.

Минула ще одна хвилина мовчання.

- Опиши мені того мутанта та все селище, що ви спалили.

Старший охоронець описав зовнішній вигляд мутанта та селище.

- Це не наші мутанти, якщо ці довбні добре їх роздивилися та правильно описали, - промовив сам до себе Мук. – Хто ж це тоді? І що доповісти головному?

- Ви ще щось дивне зустрічали у лісових хащах? – продовжив допит Мук.

- Більше нікого не бачили окрім дичини, - відповів охоронець.

- Можеш йти. Завтра поїдеш шукати знову. Але старшим будеш не ти, - вже спокійно промовив Мук.

- Чому не я? Що я такого зробив? – обурився старший охоронець.

- Іди геть, телепню, а то відправлю у шахту за такі пошуки. Він ще незадоволений! – знову рознервувався Мук.

Охоронець вийшов.

- Безглуздя якесь… Де могли взятися ці форми життя? – гарячково розмірковував Мук і міряв кабінет кроками.

- Мур! – рявкнув Мук у трубку телефону.

- Слухаю пане командувач, - почулося на іншому кінці.

- Знайди мені Муса. Негайно! – продовжив Мук у такому ж тоні.

- Слухаюся, - промовив Мур.

Мур набрав номер старшого наглядача та передав наказ.

Мус не забарився з візитом. Уже через кілька хвилин він стояв перед командувачем та слухав завдання.

- Візьмеш завтра групу охоронців та вирушиш у квадрат сім та обнишпориш там усе як слід. Якщо там ціле селище було, то вони не могли далеко втекти і знаходяться десь поблизу. Ти знаєш про кого я говорю, - почав було Мук.