Оля та Нова Земля

34 Тренувальна база

  • Як ти думаєш? Вони нам сказали правду про базу? – запитала Оля глянувши на Кора.
  • Навіть не знаю. Швидше за все, що інформація правдива, - відповів Кор.
  • Є підтвердження?
  • Є, але не достовірні. Вони себе вели досить спокійно під час розмови. Пульс не прискорювався, зіниці не розширювалися. Але ця інформація стосується тільки людей. Можливо, що рептилоїди себе ведуть по іншому, коли брешуть. Перевірити або порівняти нема можливості через брак інформації про їх фізіологію.
  • У мене є ідея…
  • Яка?
  • Ми  ж сьогодні будемо переміщувати новеньких на тренувальну базу…
  • Так.
  • Можемо завітати на Прикарпаття та пошукати місце для зимівлі. Нам потрібен план Б у разі невдачі з захопленням бази рептилоїдів. Тренувальна база не дуже підходить для зимівлі. Вона занадто відкрита, а тому буде холодна взимку.
  • Згоден з тобою. Треба майструвати сани влітку.
  • Ось і я про це. Ми ж можемо там здійснювати пошуки в світлий час доби? Рептилоїди далеко…
  • Можемо. Закінчимо всі справи з новенькими і гайнемо туди.

День промайнув, як одна година.

Оля займалася самонавчанням та вивчала карту бази рептилоїдів, блукала по вітальні, складаючи план нападу.

Як стемніло, новенькі та рептилоїди сіли у гравібаси, гравіцикли та всі гуртом рушили до тренувальної бази. Рептилоїдів Оля не наважилася залишити у бункері. Спрогнозувати їх наміри було вкрай складно. Тому їх також перемістили разом з усіма.

Тренувальна база вразила своєю практичністю та охайністю.

Кілька днів заповзятої та кропіткої роботи дали свої результати. Стіни та підлогу було вирівняно та відшліфовано так, що вони стали достатньо гладенькими та придатними для вологого прибирання. Решта приміщень розширено та укомплектовано необхідними речами.

Спальні обладналися двоярусними ліжками та постільними речами. Сон в таких приміщеннях мав бути міцним та здоровим.

Ідальня містила кілька столів та лав з вапняку відшліфовані так, що аж блищали у променях штучного світла. Кухні не було. Кухню повністю замінив реплікатор, який змайстрував Кор спеціально для потреб проживаючих на базі, то ж проблем з харчуванням чи з питною водою не було.

Тут навіть був імпровізований душ і каналізація. Душові та санвузли розміщувалися на нижньому рівні, куди вели невеличкі вирізані у вапняку сходи. Воду подавали вручну з річки, яка протікала внизу біля виходу з однієї з печер. Каналізацією слугувала чималого розміру тріщина у породі, яка вела прямісінько у річку, але вже нижче по течії.

Зал для тренувань був вражаючих розмірів. У ньому могло тренуватися одночасно чимала кількість осіб. Вздовж стін стояли імпровізовані тренажери та тренажери змайстровані з реплікованих частин. На підлозі розгорнувся килим, зроблений з мішка набитого сухою травою. Від цієї трави долинав неймовірний запах, який лоскотав носа і викликав приємні асоціації.

Вцілому, тренувальна база готова була прийняти близько ста осіб. Але, поки що, вона не була заповнена і на половину. Потрібно було звільнити ще не один десяток в'язнів, щоб отримати можливість захоплення бази рептилоїдів.

  • Ну ви й молодці хлопці! – вигукнула Оля роздивляючись приміщення одне за одним. – Головне, що тут повна секретність. При підльоті до бази, я не одразу запримітила це помешкання. Трава не витоптана, стежок нема, транспорту не видно.
  • Ми засипали верхній майданчик, що веде до входу в печери від транспортного майданчика гравієм. Скоро він ще заросте травою і ніщо не буде видавати тут нашої присутності, - озвався Роб похвалу Олі. – А транспорт заховаємо у печерах, що знаходяться поруч.
  • Я дуже задоволена вашою роботою, - промовила дівчинка.
  • Я також задоволений, - доєднався Кор і собі до розмови. – Все, що я доручив зробити виконано на відмінно і навіть додано свої поліпшення. Молодці!
  • А ось і поповнення до вашої дружної команди, - продовжила Оля показуючи рукою у бік новеньких, що юрмилися дещо осторонь. Приймаєте?
  • Приймаємо! – гуртом відповіли хазяї бази, але дещо недоброзичливо покосилися на рептилоїдів.

Оля і Кор помітили криві погляди та поспішили прояснити ситуацію. Пояснення розпочала Оля:

  • Це  Мул та Мак. Ми їх підібрали, звільняючи наших нових друзів. Вони перейшли на нашу сторону та обіцяють допомогти нам захопити базу номер двадцять. Вони вас чують і розуміють мову жестів. Тому спілкування не повинно бути важким. Їх мову ви розумієте також. Дотримуйтеся правил поведінки на основі взаємоповаги та не допускайте конфліктів.
  • Для Мула та Мака треба відвести окрему спальну кімнату. Вони будуть тренуватися разом з вами. Використовуйте їх знання, вміння, поведінку та навички. Це допоможе вам у подальшому.

Видно було, що Мул і Мак були не у захваті від подальшого перебування у тісному контакті з мутантами також, але за час роботи у шахті вони трохи звикли до тісних контактів та роботи пліч – о – пліч з таким «ненависними істотами». Але вибору у них не було.

  • Добре. Ми будемо старанно тренуватися та не будемо провокувати конфлікти, - промовив Мул. – Я приношу вибачення за свої вчинки у минулому.
  • Обіцяємо, - запевнив Мак.
  • Добре. Тоді запрошуємо до нашої родини, - промовив Роб та подав праву руку рептилоїдові, як знак примирення.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше