24 Знайомство

Година минала за годиною, а Оля та Кор все сиділи та слухали розповіді Івана про не просте життя в умовах окупації. В умовах, де на тебе постійно полюють, прагнучи забрати твою свободу, свободу твоїх рідних та друзів, харчі, житло та навіть життя.

Рептилоїди стали не тільки панівним видом на планеті, вони тепер стали на верхівці харчового ланцюга. Людство, у цьому ланцюгу, спустилося не на одну сходинку нижче та з мисливця перетворилося на жертву. А життя жертви має певні складнощі та незручності. Незручності полягли у тому, що на людей полюють не лише рептилоїди з метою поневолення, а й хижаки з масою тіла, зростом, спритністю переважаючі людей.

Іван переповідав легенди, вірування та історичні дані з життя свого народу, які найкраще закарбувалися в пам'яті:

- Я розказав би можливо більше, але я сам знаю дуже мало.

- Ти й так нам багато розповів, - заперечила Оля.

- Ні, ні…Вам треба зустрітися з нашими старійшинами. Вони зберігають чимало цікавої інформації. У нас є багато сувоїв з записами. Було принаймні. Зараз я не знаю, чи щось збереглося. Ці покидьки спалили наше селище вщент.

- А бодай хтось з ваших людей має такий вигляд, як ти? – втрутився у розмову Кор.

- Ні. Наші люди мають такий вигляд, як Оля, - заперечив хлопець.

- Тоді що сталося з тобою? І головне! Як ти нас знайшов? – запитала Оля.

Іван розповів усю історію, починаючи з першої зустрічі і до зараз.

- Неймовірно! – вигукнула Оля. Ти мене врятував від неминучої смерті…

- Ти ризикував собою, коли кинувся на чупакабру, знаючи, що тобі не можна контактувати з кров'ю тварин, - зауважив Кор.

- Я тоді не думав про це. Я бачив небезпеку і вирішив втрутитися, бо ще з перших хвилин першої прихованої зустрічі з вами зрозумів, що ви тут – не випадкові люди.

-  Дякую тобі, Іване, за порятунок. Я тоді так перелякалася, що втратила контроль над ситуацією і ледь не стала обідом для тих потвор, - зашарілася дівчинка, зізінаючись у своїй безпорадності та страху.

- Я би знову повторив свій вчинок, за потреби, - відповів Іван. – Але нехай така ситуація ніколи не повториться.

- Дякую, Іване. То що з твоїм зовнішнім виглядом? Є можливість повернути тебе до початкового стану на сто відсотків? – спитав Кор.

- Я би повернувся і сам, але обряд було перервано. Треба питати у старійшин. – відповів Іван. – Може можна обряд повторити…

- Можна тебе просканувати? Я би хотів оцінити твій стан здоров'я зараз. Може я зможу тобі чимось допомогти…

- Я не проти, - погодився хлопець і, на запрошення Кора, ліг на вже відомий стіл.

Кор швиденько увімкнув прилади та заходився перевіряти тіло Івана.

Не знайшовши якихось суттєвих відхилень, Кор звернувся до хлопця:

- Чи можу я взяти у тебе зразки волосся, крові, слини, шкіри?

- Звичайно, - погодився хлопець. – Беріть все, що треба. Мені у такому вигляді не хочеться залишатися довіку.

Кор у підготовлені контейнери відібрав потрібні зразки та розпочав дослідження.

- Іване, я би хотіла допомогти тобі у пошуках твоїх односельчан та рідних, - перервала мовчання Оля.

- Так. Я буду радий прийняти будь - яку допомогу. Я хвилююся за матір та батька. Батько вже трохи немічний. Їм потрібна моя допомога.

- Тоді ти маєш відпочити, а ми маємо підготуватися. Крім того, у нас є ще багато справ з нашими новими друзями, яких ми звільнили вчора. Отже, пошуки твоїх почнемо коли смеркне. Зараз в лісі небезпечно. Там можуть нишпорити рептилоїди і шукати саме тебе.

- Так. Я все розумію, - погодився Іван.

- Кор, у нас є місце, де може поспати Іван, щоб ми його не турбували? – звернулася Оля до Кора.

- Нагорі всі кімнати зайняті новенькими… Хіба – ізолятор, але він дуже крихітний. Там є тільки ліжко, але широке і все, - відповів Кор.

- Нехай буде крихітний. Я ж там буду спати… Чесно кажучи, я добряче втомився після нічних пригод. Хочеться лягти та відпочити.

Кор залишив дослідження та провів хлопця до ізолятора.

Ізолятор був малесенькою кімнаткою з одним ліжком, проте, він зачинявся на замок, щоб забезпечити ізольованій особі цілковитий спокій.

Іван підійшов до ліжка і сів на нього:

- Як м'яко і тепло… Я ніколи не бачив такого матеріалу…

- Це синтетичні матеріали з яких ми робимо багато речей, - відповів Кор.

- Вдома я спав на ліжку з сіна, - промовив Іван. – А що таке синтетичні матеріали?

- Я тобі це поясню згодом, а зараз – відпочивай, - наказав Кор та вийшов з кімнати, зачинивши двері.

Іван зручно вмостився на ліжку і, як тільки голова опустилася на подушку, він заснув.

День минув у повсякденних турботах. Потрібно було нагодувати звільнених в'язнів, кожному вставити чіп, розповісти хто вони тепер є та, що будуть робити далі. Прибулих розподілили на дві групи, а Роб і Рок зайнялися навчанням своїх підлеглих, як керівники.