Моєю першою, єдиною і неповторною є, здається все моє життя, моя найдорожча для мене - моя дружина. Ми з різних кутків Західної України, по різному виховувались, з різного соціального прошарку і вікових періодів наші батьки. Різними методами ми добували освіту, учились і жили в юності по різному, характери настільки різні, що кидалось всім в очі, різні підходи до криків моди, та і різні були по моральними і матеріальним цінностям. Тяжко вже згадувати чим ще були різні, але антагоністами, спочатку, ми були по відношенню до членів своєї сім'ї.
Для неї її сім'я це та опора, на яку вона опирається і батьківський, теплий , турботливий, дім в безмежно красивому краї Бойківщини.
Для мене сім'я, крім баби і діда- приймака, була далека група рідних людей, яких я бачив мало і недовго. І це до 8 років. Для мене баба стала центром Всесвіту, беззаперечним авторитетом і чудовою оповідачкою подій її життя. Батько, історик по душі і професії, мав безконечні історії нашого краю і подій світових воєн.
Брат і сестра були далекими людьми в дитинстві, так і остались протягом всього періоду мого життя. Брат був господарською людиною а сестра самостійною, войовничою амазонкою. Риси характеру, закладені в генах незвичним і не завжди добрим шляхом, сильно впливали на протікання їхніх життів.