Жахи студентського гуртожитку

 Я там прожив самий страшний період життя, тривалістю один рік.  Не питайте мене,чого я там опинився. Народна прикмета: ідіотом не народжуються - ними становляться - лікування від цього нема. Я  і не пробував лікуватись від хвороби, яку я і не маю. Дурість  - не хвороба, а легка форма грипозного стану. Ще не хворий, але вже не здоровий.                                                                                                          Я вернусь до родоводу історії мого опинення в царстві Бардаку і Хаосу. А простіше кажучи - якого дідька я поперся в гуртожиток? Люди, дайте мені відповідь на це саме секретне питання - НАВІЩО? Пройшло вже більше 40 років - відповідь так і не появилась на горизонті. Я не знаю як живуть студенти нашого часу в гуртожитках, та й чи взагалі вони існують. Я не пам'ятаю  які правила проживання в гуртожитках існували тоді - я проклинаю своє рішення пожити в системі, проклятій і БОГОМ, що називалась гуртожиток ПОЛІТЕХУ.                                                                                                     Гуртожиток, в якому поселили мене, був збудований недавно і в його конструкцію були включені передові досягнення будівельної технології. Проживали студенти в кімнатах поблочно. В блок входила більша кімната на 4 студента і менша кімната на 3 студента. Спільними були туалет і ванна сидячого типу. Все це задоволення стоїло студенту 5 рублів. При стипендії 40 рублів, плата за гуртожиток не була великою.                                                                                                                                               Тільки один аспект, хоча цей жах хочеться назвати АСПЕКТУМ, робив моє життя в гуртожитку несумісним з усіма аспектами навчання в Львівському ордена Леніна політехнічному інституті імені В.І.Леніна. Цей АСПЕКТУМ називався по простому так: Що найкраще робити і в якій годині. В дійсності студенти після пар приходили в гуртожиток і починались квестини : 1 - Збережи свій обід і каструлю на загальній кухні поверху гуртожитку. 2 - Не помилитись в виборі своєї каструлі на газових плитах загальної кухні поверху. 3 - Каструля твоя а вміст каструлі від невідомої особи - найди невідому особу і зроби відомою на довгий період як представника народу ХАП-ХАП. 4 - Донеси свою каструлю до своєї кімнати цілою і неушкодженою і з незмінною вагою вмісту самої каструлі. 5 - з'їсти вміст своєї каструлі і не отравитись.
  Другом у мене ще з вересня першого курсу ( а вийшло потім - другом мого життя ) став пів-українець, пів-росіянин. При знайомстві він ще говорив російською, але поступово, а в мене в кутку 100%, почав говорити українською, а потім взагалі говорив тільки на українській мові. Ще на 3 курсі навчання я познайомив його з внучкою моєї хазяйки, був свідком на їхньому весіллі і плакав на її похоронах. 
   Він за місяць життя провів в далеку дорогу крім жінки ще і її маму і свого свого єдиного холостого, бездітного дядька. Як він пережив такі потрясіння я і здогадуватись не хочу. Це людина стального характеру, яка повністю довіряла мені.Я ж тільки один раз провів над ним екзамен, який він успішно пройшов, без роздумів підтримав мене в протистоянні поглядів на життя з розширеною моєю компанією.
   В розширеному складі нас було п'ять чоловік. Я, будучи сільським по народженню, командував ватагою жителів великого міста в кількості 4 чоловік. Моя воля і вказівки виконувались  без заперечень. Щось міцніше за марочні білі вина ми почали пити лише на 4 курсі. В цьому була вина моя - переселення в гуртожиток сильно розбалансувало мене . Я за один семестр перетворився з студента, що отримував підняту до 50 руб. стипендію в  охламона без стипендії. 
   Помилку про переселення я зрозумів тільки в тій порі, коли почалися інтенсивні навчальні дні. Гуртожитські привикли вже вчитись по ночам. Я ж, все своє життя до того  вчився зразу після приходу з навчального закладу, звичайно поївши. Передвечір'я і вечір доби ставав вільним для виконання моїх фобій і захоплень.Ця особливість проживання в студентському гуртожитку і привела мою долю в сумну а життя в велику чергу незрозумілих пригод. Ну а апофезом мого проживання було: втрата стипендії і 60 днів штрафної відробки збитків, завданих гуртожитку моїм проживанням в ньому.