Щось складне для розуміння

Про відпустку така доведеться розповісти. Та зроблю я це пізніше і повніше. 
  В дану мить в мене горить. Не викликайте пожарку - вони не поможуть. Горить у мене голова від проблем, привезених з відпустки. Якщо те що я пережив називалось колись відпусткою - якими словами тоді називалось життя!
  Яким пів-ідіотом виглядав я в перший день цього "відпуску".  Виникло і не пропало питання. Відпустку беруть, щоб відпочити від труднощів роботи.
  Взявши відпустку від своєї роботи (лежати, спати, наїдатись,  лікуватись, читати, писати книги) я зробив дорогу до кладовища дуже комфортною і безлюдною. Не всім так везе в житті, як мені . Не для кожного писаки ладують дорогу такими ніштяками.
Проблема така. Я то дома. Нічого правдивого про свій світ я не знав.  Взнав- заплакав. Зробив висновок.  Я потрібний Всесвіту  -  непотрібною виявляється Земля. І апогей - поки я на Землі, на неї не потрібно звертати уваги. Такої  ціни за відпустку я не чекав.
  Розкладаю відому мені інформацію по поличкам мого мозку.  Отже: 
  1 - Я живу, на рідній для мене обстановці, на рідній для мене Землі
  2 - Все надприродне в мені належить мені а не інопланетному Щось.
  3 - Всі свої надприродні особливості  або можливості акуратно приховувати від сторонніх поглядів..
  4 - Все що я секретного знаю не відповідає тому, що я бачу  власними очима.
   Не хочу дальше грати роль секретного члена якогось товариства на завданні. Хочу нормального руху в житті і взаєморозуміння в своїй сім'ї. Однак хотіти не визначає получити. Буду старатись діяти в цій концепції світосприймання.
  Про коливання характеру я знаю  Знаю і терплю все своє свідоме життя. В даний момент наступила фаза байдужості.