КНИГА ІІІ. АНАТОМІЯ ПАРАДОКСІВ: КООРДИНАТИ НЕВИДИМОЇ РЕЖИСУРИ
Загалом гуморист із мене, як із трактора балерина — тобто ніякий. Це дружина в мене ходячий анекдот. А якщо чесно, то я утримував і її, і дітей. У хаті вона господарка, я давно це прийняв і перебував там на правах гостя. За порогом будинку голова сім'ї вже я, і вона мені підкоряється. Ми з перших днів, як розписалися, так і вирішили, тож досі живемо у мирі та злагоді. Як вона могла звабитися на мене з такою соціальною різницею? Ну, з лиця води не пити, красенем мене не назвеш, але вибором своїм вона не мучилася. Причина не в зовнішності.
Може, я й не вельми великого розуму, зате Фортуни і хитрощів у мені — хоч греблю гати. Влаштувався в ремонтно-будівельну фірму і всі свої кревні вклав: купив у китайського товару, перевіз і продав перший вантаж. Руками відривали, навіть документів не питали, за дві тисячі. Я цих китайозів за рік на 20 тисяч доларів прибутку привозив. Чистими, як сльоза.
Це те, що в мене на руках залишалося, бо половина заробленого йшла на сім'ю.Ми перебралися в Задмостки, зняли будинок — око не відірвати, і почали своє будувати. Землю викупив, і ця двадцятка першими траншами пішла. Будинок дерев'яний, з оциліндрованої колоди, справжній карпатський домище — щоб йому порожньо не було. Поки я за кордоном мотаюся, дружина на будівництві командувала, як генерал. Нагорі дві спальні, санвузол і балкон-тераса, щоб повітря жерти; внизу — зал, кабінет, санвузол, господарська спальня та кухня зі їдальнею. Та ще й скляна веранда, наче квітник. Ділянка — хоч у футбол грай. Сто тисяч вклав за два роки, на ті часи — цілий статок.
Досі у цьому будинку живемо. Тільки-но нещодавно косметичний ремонт зробили, і все як новеньке. Це був наш медовий місяць, що розтягнувся на роки. Дружина моя і після весілля своїх принад не розгубила, окрім роботи на державній секретній організації, на фітнес і танці ходить.
Тож життя вдалося. Нагромадив чимало. Діти часто бували в гостях. Як бачите, все йшло, як по маслу, і я серйозно розгорнувся. Міг би спробувати стати великим бізнесменом, але це не моє. Не той склад розуму, та й взагалі я ним не вражаю. Але ніколи про це не шкодував. По суті, зайняв ідеальну нішу для такого, як я. Чим і скористався.