Їх мовчання

Після тієї розмови чоловіки не бачились, проте наступна зустріч була більш доленосною, аніж попередня.

На дворі було тепло, день був сонячним і Меріан вирішила прогулятись і зайти в магазин за продуктами, дорога до найближчого магазину була недовга, але, якщо ти йдеш зі списком, то варто зайти в декілька, адже в першому не завжди є все те, що потрібно. Саме тому дівчина пішла на ринок, який був в сорока хвилинах ходьби від її дому. Меріан йшла повільно, машин на дорозі не було, так як це був вихідний. Але раптом почувся звук мотору, ззаду дівчини їхав пікап, він проїхав повз неї, але зупинився. Коли дівчина зрозуміла, що це пікап Майкла, вона хотіла розвернутись назад, але вирішила йти далі. Дойшовши до машини, дівчина пройшла її, але Майкл натиснув на газ і під'їхав до дівчини.

-Як ти? - запитав Майкл в Меріан, визираючи з вікна.

-Ооо то ми будемо прикидатися ніби все нормально?

-Меріан, послухай...сядь в машину, нам потрібно поговорити.

-Навіть не починай, немає нам про що говорити!

Тоді чоловік вийшов з машини і підійшов до дівчини:

-Не торкайся мене - сказала йому Меріан.

-Тобі не потрібно нічого розказувати.

-То ти хочеш щоб я жила з людиною в брехні, так? Хочеш щоб ми це все просто забули?

-Ми вдвох тепер живемо в брехні, якщо ти хочеш зберегти ваші з Беном стосунки і нашу з ним дружбу, краще мовчати, розумієш? 

-Мовчати?! Ти знаєш як я тепер живу? Тобі розказати про наші теперішні стосунки з Бенджаміном? Я не можу дивитися на нього не думаючи про те, що накоїла, про те, що ми накоїли! - Сльози знову вийшли на обличчя дівчини.

-Якщо хтось ще дізнається про це? Знову будуть пліткувати, ти не витримаєш цього, я ж про тебе думаю, Меріан! - Майкл взяв долонями її личко і продовжив говорити, - якщо тобі дорогий Бен, то не розказуй йому про все, що було, мені теж важко, але разом ми зможемо, все скоро забудеться...

Дівчина забрала його руки від себе і сказала, дивлячись йому в очі: "Ніщо не забудеться, все це буде їсти нас зсередини допоки ми живі." Після тих слів нещасна Меріан продовжила шлях на ринок.

З того часу багато думок назбиралось в голові Майкла, багато ночей він не спав і так само багато днів не міг працювати. Його не покидали думки про друга, всі можливі слова, які він міг сказати Бенджаміну, але боявся і не знав чи потрібно це робити взагалі. Брехня з'їдала чоловіка зсередини і він боявся, що одного дня ця дамба зруйнується, вода прорветься і затопить все навколо, під воду підуть Бенджамін, Меріан та він сам. Майкл загубився в часі, для нього не було ні дня ні ночі, він все більше занурювався в себе, хоч інколи і наставали, здавалося б, світлі дні, коли чоловік брав себе в руки і продовжував працювати, в такі дні він молився щоб ніч ніколи не наставала. Вихідні Майкл проводив на самоті, а під вечір йшов в бар, щоб бутилка віскі змогла притупити його думки і прийшовши додому одразу заснути, хоча б на кілька годин.