Так, як будинок дівчини був далеко від центру міста, Майкл часто відвозив її туди. Їх бачили разом і пускали плітки. Меріан зі всіх сил намагалась не подавати вигляду, що її бентежать пусті балачки, коли вона була з Бенджаміном, але, ця ситуація була кардинально іншою та гіршою, думала дівчина, тримати себе в руках ставало все важче і в один з таких днів, коли Майкл з Меріан поїхали на ринок, вона по-особливому відчувала погляди оточуючих на собі. "Вони осуджують мене" думала вона.
-Ти можеш залишитись в машині. - запропонував їй Майкл.
-Все гаразд. - легко всміхаючись відповіла Меріан
Вони вийшли з машини і попрямували вперед. Зайшовши в один з магазинів, де працював знайомий Майкла, дівчина взялась купувати продукти, чоловік зупинився привітатись з товаришем, проте той затримав чоловіка:
- То це наречена Бенджаміна?
-Вони не були заручені, тому ні, не наречена.
-Ну ти це швидко можеш змінити, знаєш плітки розповзаються.
-Мені чхати на плітки. - Сказав Майкл, шукаючи очима в магазині дівчину.
-То це правда?! Заради Бога, Майкле, ти не сповна розуму! Вона ж молод...
-Я все це чудово знаю! - Прирвав того Майкл і серйозним поглядом подивився на чоловіка, з надією, що він замовкне.
-То ти вже оговтався місля смерті Лілі? Чи тобі в цьому допомагає двадцятирічна вчителька?
Майкл не втримався і вдарив чоловіка по обличчю. Аж тут з'явилась дівчина, вона чула останні слова продавця. Меріан вибігла з крамниці, вслід за нею пішов Майкл.
-Меріан! Меріан, зупинись!
-З мене годі, я не можу прикидатись, що все нормально, що мені плювати на всі ці розмови за нашими спинами.
-Та той продавець - критин, не потрібно слухати, що він верзе!
-Ні, справа не в ньому, я чую кожне слово, те, як вони шепочуть, що я проміняла Бенджаміна на тебе!
-Яке тобі діло, що думають інші?
Дівчина не хотіла продовжувати розмову.
-О, то це я у всьому винен? Стій, куди ти йдеш?- кричав їй в слід Майкл, тоді він сів у свій пікап і зі всією люттю вдарив руками по керму.
Після того випадку, вони не розмовляли декілька днів, але одного недільного ранку Меріан постукала в двері Майкла. Він довго не відчиняв, тому дівчина розвернулась і пішла. Але чоловік таки її перехопив, він під'їхав до свого будинку, не очікуючи побачити там Меріан, він хотів попросити вибачення в дівчини, але та перервала його і холодно сказала: "Я не кохаю тебе, Майкле, а я не можу бути з тим, кого не кохаю". Чоловік не сказав нічого, він стояв і дивився на Меріан, потім зрушивиши з місця зайшов до будинку, повернувся і сказав: "Віскі, у мене є хороше віскі, зайдеш?" Дівчина підійшла до чоловіка і обійняла його.
То чи була вона егоїсткою, спитаю я вас знову, чи можливо просто хотіла бути коханою, хотіти цього зовсім не є гріхом. Ми можемо просити про те, щоб нас кохали, але чи в праві ми просити щоб людиною, яка нас кохатиме була неправильна людина?