Літстудія

Літстудія

П`ятидесяті… Роки «Великих строек», «Восстановления народного хазяйства»… Донбас у лісах новобудов. Полтавщина у молодих садах… Все більше хлопців і дівчат одягнені тепер у комбінезони трактористів і комбайнерів, у спецівки монтерів і механіків, у прозодягу шахтарів і рудокопів.

 І минають дні…

А праця вчителя? Праця вчителя – приклад сильних характерів. І в крижаний січень і в лютий лютий… І цілий рік, день у день працює педагог. І в школі і вдома... А ще лекції та доповіді. Сільські вчителі 50-х були лекторами, на громадських засадах... У будь-яку погоду, не зважаючи на відстань, проводили вони намічені лекції та долкади в селах їхньої сільради... А транспорт… Топ-тобус, пішака…

 Коли ставишся до своєї роботи як до свого дітища, робитимеш все, аби не розірватися, а розвиватися і ставати кращим. Найдовше Павло Ключина працював у селі Карабутове. Там у 1953 році відкрилася десятирічна школа. Тож його призначили завідувачем навчальною частиною. Павло Ключина і школяри охоче брали участь у студії художньої самодіяльності та літературного гуртка. Позакласна робота… У свій вільний час.

На заняттях гуртка знайомив учнів з новинками художньої літератури, долучав всіх до обговорювання творчихі надбанньчи спроб самих учасників гуртка… А саме цікаве – намагалися писати вірші, прозу. Я сам у студентські роки відвідував Літературну студію поета Марка Богославського, у Харкові. Приємні спогади. Літературна студія дає особливий кут зору на те колосальне духовне багатство, що надбано людством у царині художнього слова…  Саме на літ-студії я зрозумів що таке література. Як вона розвивається у час, коли живеш саме ти… Хвала юнацькому запалу і хула рутині… Атмосфера студії наповнена юнацької сили, молодецького запалу. А всі студійці сповнені неупередженості та сяючих ідеалів... І головне – могутній поклик до творчості… У молодості людина особливо чутлива до нового. Тільки воно, привертаючи чи відштовхуючи, викликає ревниве бажання наслідувати чи сперечатися, відкриває по-справжньому твої власні задатки та смаки, вказує у якому напрямку рухатися самому. А над усім – істина: письменник своїм звершенням у мистецтві завдячує умінню захоплюватися чужим…