Про військовий період

5.

 Гете говорив, що у творчості письменника «немає жодної рисочки, яка не була б пережита»… Світогляд автора позначається у виборі того, про що він пише у своєму творі. Схоже свого часу говорив і Альбрехт Дюрер: «Мистецтво полягає в тому, аби кожен з усіх видимих ​​речей вибрав одну, яку захоче, і зумів відтворити її так, як сам захоче…»

З усього різноманіття навколишніх життєвих явищ письменник вибирає лише деякі. Ті, що ятрять його душу. Ті, що живуть у душах інших людей... Але, не кожен може це висловити, просто і проникливо

«Прослідкуйте навіть зовсім не такий яскравий на перший погляд факт справжнього життя, — і якщо тільки ви в силах і маєте око, то знайдете в ньому глибину, якої немає і в Шекспіра ...» — зазначав Достоєвський.

Розповідати про військовий період Ключина не любив… Не любив і фільмів на цю тему, літературних творів, мемуарів…

Рано-вранці вийде вона з хати,

Щоб у сад із сонцем їй прийти,

З добрим ранком  сина привітати,

Свіжі, в росах, квіти принести.

Привітає,  щось  розкаже  сину

Про онуків  («ой, малі, малі!»)

І присяде збоку на хвилину,

Нахилившись низько до землі.

У руці зім'ятий край хустини —

Знов і знов хустину до очей...

їй би зараз обійняти сина,

Положити  руку на плече…»

Обійти з ним місто, показати

 Площі й парки, вулиці нові...

 — Ну,  прощай!  Піду...—

                             І піде мати.

Затремтять росинки на траві.

А підвечір знов сюди із дому

 Квіти й болі принесе свої...

Її  син — один — в  саду  міському

 На граніті бронзовий стоїть. [1]

[1] П.Ключина «Мати».