Частина третя. Перше тренування та історія каменю

— Учитель Тирон сказав, що ви колишній капітан, — склавши руки на грудях, я підозріло насупилася. — Що ж ви таке накоїли, містере колишній капітан, що вас з такої посади поставили тренувати безнадійну бастардку?

Ще одна причина, чому мене так недолюблюють у палаці — я занадто прямолінійна. Це окреме задоволення спостерігати, як витягуються обличчя людей, коли говориш їм, хоч і неприємну, але правду.

Однак замість відповіді, Рузан усміхнувся, і різко піднімає руку, і переді мною вилазить пісочна стіна, ледь не зачепивши мене. Я встигла вчасно зреагувати і відскочила назад.

— Ей! Перших на вас не вистачає! Що ви витворяєте!? — заволала я.

Однак Рузан нічого не відповів, а мовчки продовжив атакувати мене. Невелика піщана плита вже летіла на мене, але й зараз я встигла виставити руку, і, не долетівши до мене всього кілька сантиметрів, плита розпалася, перетворюючись на пісок. Навіть ця невелика дія забрала в мене багато сил, і я відчула, як злегка оніміли кінчики пальців.

— І це все? — нудьгуючим тоном вимовив він.

Було боляче визнавати, але він має рацію. Це була моя межа. Не знаю в чому річ, проте щоразу, коли я хотіла використати магію, мене ніби щось стримувало. Ніби собака, яку посадили на ланцюг. Вона все рветься вперед, але зрештою залишається на місці.

Але і цей колишній капітан викликає в мені непереборне бажання провчити його. Зробивши глибокий видих, я розводжу руки вбік. Рузан пильно спостерігає за мною, і іноді поглядає на всі боки, чекаючи атаки.

Я усміхнулася.

Стискаю кулаки, і в цей момент із землі виривається товсте коріння дерева, хапаючи чоловіка за щиколотки. Я вже готова була переможно радіти, що мені вдалося взяти його ефектом несподіванки, проте тієї самої секунди мене хапають гілки дерева, яке росте поруч, повністю обвиваючи моє тіло, тим самим знерухомлюючи.

Після того, як я прокричала всі лайки, які тільки знала, злісно втупилася на Рузана, який підійшов до мене. Якимось дивом, він зміг позбутися коріння, і на його обличчі красувалася легка посмішка.

— За ідею хвалю, — хрипло промовив учитель. — Однак виконання повний провал. Подібні трюки робляться для того, щоб знерухомити противника. А твоя магія, навіть повалити на землю мене не змогла. І щойно ти втратила концентрацію, коріння послабило хватку, а потім і зовсім зникло під землею.

— Я... просто була не готова, — слабким голосом промямлила я. — Наступного разу, я такої помилки не допущу.

— Ну звісно, душа моя, — протягнув Рузан, і здається не поспішав визволяти мене, бо я все ще вишу, оповита гілками, наче риба в тенетах.

Стиснувши губи, я ще кілька разів потріпалася в міцно стиснутих лещатах, але зрозумівши, що це марна справа, розслабилася, бо робила боляче тільки собі.

Щойно моє тіло обм'якло, гілки ослабли, і я, як мішок із картоплею повалилася на землю.

— Вставай, — суворо вимовив Рузан. — Судячи з того, що я побачив, у нас дуже багато роботи.

Як же мене зараз розпирало від бажання вчепитися йому в горло.

Кряхтячи піднявшись на ноги, я струсила пил і глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися. Сама ж хотіла поліпшити свої навички. Наступного разу потрібно бути дуже акуратною зі своїми бажаннями.

— Знаєш що це? — сухо запитав Рузан, щойно я підійшла ближче.

Закотивши рукав халата, він вказав на зовнішній бік руки, де красувалося татуювання, яке набивають спеціальною фарбою, яку отримують із отруйної квітки — беладонна. Її роблять випускникам академії, і тільки спеціально навчені маги, під суворим контролем. Після того, як татуювання було нанесене на тіло мага, до нього приставляють лікаря, щоб той стежив за його станом два дні. Бо фарба, що була зроблена за допомогою стародавнього заклинання, містить у собі отруту квітки, а тому тільки випускникам академії, які змогли довести і показати свою силу, могли отримати подібні татуювання. Я сама не бачила, проте подейкують, що тіло короля практично повністю вкрите стародавніми рунами.

Судячи з татуювання Рузана — Терра, це компас у вигляді гір і лісів, що щільно огортають Лісове королівство — він маг землі. Однак крім основного, майже вся його рука вкрита татуюваннями стародавніх рун, вони тягнулися все вище до плеча, і щось мені підказує, що покривають вони добру частину його грудей. Значить він досить сильний маг землі, що робить його назначення моїм учителем ще більш дивним.

Для магів повітря роблять Аїр — компас у вигляді півмісяця, оточеного плавними лініями, що зображують потік вітру. Однак такі татуювання велика рідкість. З кожним роком магів повітря стає все менше, і це усвідомлення віддає болем у моєму серці. У магів вогню це Ігніс — компас, посередині якого красуються дикі, як і сама магія, язики полум'я. У нашому королівстві нечасто зустрінеш мага вогню. Для них «у нас занадто спокійно». Ну і наостанок, для магів води — Аква, компас, посередині якого знаходиться здіймаюча хвиля.

— Знаю, — невдоволено пробурчала я.

— Чудово, значить ще не все втрачено.

Точно вб'ю його.

— Для початку, почнемо з простого, — промовив учитель, схрещуючи руки на грудях. — Наша магія йде від природи, усе, що ти бачиш, чим дихаєш — усе це ми використовуємо, щоб зібрати магію в руках і надалі випустити її. Маги землі мають перевагу — ми можемо використовувати не тільки пісок, а й усе, що з ним пов'язано — вирощувати дерева і квіти, підтримуючи в них життя.

Рузан нахилився, набираючи повну руку піску. Той став висипатися в нього крізь пальці, проте на землю так і не опустився. Попри те, що ще кілька секунд тому я подумки наслала на нього з десяток проклять, зараз, я ніби зачарована спостерігала за кожним рухом його пальців.

— Дерева, квіти, все це потребує хорошої землі, води, повітря і тепла. Ці елементи — серце світу. Тому важливо ставитися до цих дарів із належною повагою.

Слова Рузана луною рознеслися по повітрю. Прокрутивши кистю руки, піщинки, що до цього висіли в повітрі, опустилися на землю і стали тремтіти, набуваючи різних форм — ось поруч проскакав заєць, потім з нього виросло дерево вишні, а за ним соняшник. Клацнувши пальцями, пісок слухняно розсипався.