Глава 2 О сьомій годині ранку

О сьомій годині ранку тільки усе починається. Життя починається з перших слів, які промовляє працівник цього закладу, і якого звати Сергій. Відчиняє великий замок, що знаходиться на дверях, і він перетинає межу між двома різними світами, а коли заходить всередину, світ змінюється і стає молочним сновидінням.

Сергій заходить всередину і каже такі перші слова:

- Напевно, сьогодні тут хтось був. Але хто тут сьогодні був? Невідомо. У мене тільки одні ключі і їх більше ні в кого немає, і навіть у співробітників цього закладу, а може тут нікого не було, але таке відчуття, що всю ніч тут щось відбувалося. Якщо хтось міг сюди потрапити, то як? Якщо тільки в одного мене ключі від дверей. Це дуже дивно. Щоразу, коли я сюди заходжу, то в мене таке відчуття, ніби тут хтось уже побував, але ніяк і ніхто сюди не може потрапити. Двері дуже товсті і зроблені із заліза, а відкрити великий замок і підібрати такий ключ як у мене, а він був зроблений майстром вищого класу, ніхто не зможе. У це важко повірити що тут хтось був. Усі співробітники цього закладу турбуються про безпеку морського світу. Багато хто бажає потрапити сюди в той час, коли тут нікого немає і відчую себе королем морського світу, але таких людей не дуже багато. Кожна людина, яка бажає сюди зайти і подивитися на морських створінь, то вона йде за часів відкриття з восьмої години і вхід до закладу за квитками. Ні. Мало хто наважиться потрапити сюди в нічний час для того, щоб подивитися на морських створінь, які можна побачити в день. Але люди бувають різні і невідомо на що люди готові піти заради своїх раптових бажань аби задовольнити свої забаганки звірятка. Є такі які постійно хочуть і шукають у своєму житті пригоди але таких людей небагато. Думаю що під час моєї відсутності тут нічого такого не було. У такому разі спрацювала б сигналізація і охоронець, який постійно не спить вночі і почув би сигнал та одразу побачив порушників. Думаю, що все гаразд і тут нікого не було. Щоранку у вихідний день, щоб раніше за всіх і без черги потрапити до океанаріуму, відвідувачі займають чергу до каси за годину до відкриття і чекають на прихід касира. Робочий день починається о восьмій годині, а люди вже приходять о сьомій. Хтось у місті ще спить, а хтось уже йде в касу. У Києві в кожного різний час початку робочого дня. У когось починається о сьомій годині, а в когось о восьмій, а є люди, які відпочивають цього дня і встають раніше за всіх, щоб зробити свій вихідний якомога довшим, побувати в різних місцях та відпочити. Кожна людина, яка живе в Києві, живе своїм життям. Має свій робочий час, у який вона має з'явитися на роботу і почати виконувати покладені на неї обов'язки. Хтось зараз прибирає вулиці, а хтось працює в офісі, а є люди які щоранку відвозять людей від одного місця до іншого. Деякі люди працюють вночі і охороняють різні заклади від порушників. У кожного своя робота і кожен її виконує досконало. Одна робота допомагає іншій. У Києві все пов'язано з собою. Це велика система Києва яка починається з перших променів сонця яке дуже повільно нікого не турбуючи з'являється з музикою і лягає жовтим світлом на все місто і кожного запрошую до початку нового дня. Так відбувається щодня, але іноді сонце не з'являється на обрії, а замість нього рано вранці по небу пливуть хвилями похмурі хмари, що не дають великому сонцю з'явитися в житті людей і накривають холодом ціле місто. Кожен ранок буває різним і сяє по своєму та особливо. Але погода ніяк не впливає на життя людини. Щоранку, яка б погода не була, людина прокидається і з посмішкою або без неї йде на роботу. Всі, хто працює на роботі, допомагають один одному і роблять життя набагато кращим. Океанаріум допомагає людям відпочивати й отримувати задоволення. У кожній людині має бути щось нове в житті і те, що відволікає від буденного життя і того, що було вчора. Заклад морського світу став для людей чимось новим. З першого дня відкриття всі хто чув про це місце одразу йшли до нього. Деякі відвідувачі приходять сюди кілька разів і не збираються зупинятися. Океанаріум подобається всім хто тут був і з часом приходять ще щоб відпочити. Це місце не для одного відвідування. Усі бажають на власні очі подивитись на морських істот та побачити інший світ, що знаходиться дуже далеко від людей, в океані чи в морі та відпочити від роботи та міста. У кожного є можливість побачити морський світ по телевізору, але не у кожного є можливість побачити по-справжньому все, що відбувається під водою і на глибині. Все, що недоступне, знаходиться через скло.

Залишилося двадцять хвилин до відкриття. Але ще до початку робочого дня весь океанаріум обстежує Сергій і тільки після його згоди відчиняє двері та чіпляє табличку з написом "Відкрито".

Сергій відповідає за здоров'я кожної істоти, яка перебуває в акваріумі і живе в комфортних умовах. Оглядає кожен акваріум для того, щоб не було нічого зайвого і все було як потрібно, чисто і охайно. Головний працівник який відповідає за все що там відбувається. Виконує майже всю роботу, що стосується цього закладу. У нього на бейджі написано ім'я Сергій. Чому так? Адже тому що це його найулюбленіша робота, яку він виконує із задоволенням. Закоханий у це важке життя яке відбувається тут. Щоранку заходить всередину і виконує роботу дбаючи про кожну істоту, що всередині, а коли бачить її, то з нею вітається як людина з людиною. Розуміє що всі істоти живі і розуміють що відбувається за межами акваріума. У свій вільний час також перебуває всередині. У суботу замість вихідного дня йде на роботу і з радістю працює, коли у всіх співробітників вихідний день. Розуміє, що кожен день потрібно доглядати за акваріумами і за тими, хто в них живе. Більшу частину свого життя проводить у цьому закладі в який закоханий з першого робочого дня. Це одна єдина робота що подобається в житті і не схожа на інші. Океанаріум дар моря й океану. Жодного разу не побачив на власні очі, що насправді відбувається, коли зачиняє двері та йде додому відпочивати й чекати на новий день і нове життя в цьому місці.