Момо я не хочу щоб ми набирались кредитів, і бабуся захворіла, ти і так на двох роботах,- Анно я не думаю що це єдиний вихід і ще у тебе ж навчання , Я поїду не надовго на два місяці, Ой не знаю , я не можу тебе одну відпустити,-Ну ж чому одну ,ми поїдемо з Лізою , все буде добре , - Я не знаю ,....Я дуже переживаю за тебе доню , чужа країна ,чужі люди , - Мамо все буде добре, мову я знаю , все буде гаразд, і ми будемо у тітки Леонори , я вчора з нею говорила по скайпу, вона нас зустріне, і допоможе з роботою, не переживай будь -ласка.Мама не хотіла мене відпускати , але я розуміла що їй важко , і працює вона день і ніч, на роботі щоб заробити хоть якісь кошти.Відтоді як батько нас покинув ,залишивши з купою боргів, влаштовуючи своє нове життя , зі своєю новою сім'єю .Особисто я назавжди викреслила його з свого життя , хоча як би це цинічно не звучало , але їхнє сімейне життя і не назвеш життям , мама терпіла усі його зради , брехню,і коли він зник стало легше усім . Звати мене Анна ,навчаюсь я у Львівському державному університеті ,факультет іноземних мов . Я народилась у Львові , тут пройшло моє дитинство, мама моя корінна львів'янка, і я обожнюю своє місто Львів , воно не тільки красиве ,атмосферне, у нього велика історія, тут навіть свій аромат, свої традиції.