Охрипла собака
Епілог
Минув місяць. Містечко З. жило своїм звичним, неспішним життям. Брати Ковбаси так само торгували м'ясом і позичали гроші під скажені відсотки. Макар Іванович так само патрулював вулиці, намагаючись не дивитися в бік їхнього двору.
А Анатолій Петрович кожної суботи мовчки брав свою валізку і йшов до високого цегляного паркану.
Він заходив у двір. Величезний кавказець Барон, до якого повернувся його громоподібний голос, радісно біг назустріч, виляючи хвостом. Тільки він щиро радів приходу цієї втомленої, зламаної людини. Анатолій Петрович сідав навпочіпки, гладив густу шерсть пса, який колись здав його з потрохами, і тихо шепотів:
— Нічого, Бароне... Ти ж не винен. Ти просто дуже любиш морозиво. А люди... люди набагато гірші за собак.
2026 рік
#688 в Сучасна проза
#541 в Детектив/Трилер
#233 в Детектив
Відредаговано: 05.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
