Розділ 2. Слід солодкого злочину

Вони підійшли до масивного вольєра. Барон, розміром із невеликого ведмедя, лежав на землі. Побачивши чужого, собака рефлекторно підскочила, напружила м'язи, вишкірила ікла і спробувала видати свій фірмовий рик. Але замість громоподібного гавкоту з пащі вирвався лише жалюгідний, хрипкий сип. Собака закашлялася, винувато опустила вуха і знову лягла на лапи. Її голос зник.

— Отруїли? — жахнувся Степан.

Макар присів навпочіпки, уважно оглядаючи територію біля будки.

— Якби отруїли, він би вже не дихав. Злочинець не хотів його вбивати. Він хотів його вимкнути на деякий час.

Слідчий обійшов вольєр і раптом зупинився біля паркану, звідки було зручно просунути руку. У густій літній траві мурахи активно обліпили щось липке. Макар надягнув гумову рукавичку і підняв із землі пом'яту, але ще впізнавану обгортку. Це була упаковка від дешевого, але дуже жирного пломбіру «Хрещатик». Поруч лежали залишки ще п'яти таких самих обгорток і розкидані дерев'яні палички.

Макар хмикнув. Пазл почав складатися.

Він знав цей трюк. Якщо собаці, яка розпалена спекою, швидко згодувати кілька порцій крижаного жирного морозива, у неї миттєво почнеться гострий ларингіт. Зв'язки набрякають, і тварина втрачає здатність видавати звуки щонайменше на добу. Це ідеальна, безшумна зброя. Але звичайний домушник до такого б не додумався. Звичайний домушник кинув би шматок м'яса зі щурячою отрутою.

— Цей фокус вимагає специфічних знань анатомії тварин, — пробурмотів Макар, ховаючи обгортки в пакет для доказів. — І ще одне: собака мала дозволити цій людині підійти і взяти їжу з рук. Барон бере їжу в чужих?

— Та ви що! — обурився Павло. — Він чужим руки по лікоть відгризає! Ми його спеціально вчили брати тільки від своїх!

— Від своїх, кажете... — Макар примружився, дивлячись на сусідній паркан, за яким виднівся охайний білий будиночок.

Там жив Лапін Анатолій Петрович. Місцевий ветеринар. Людина тиха, інтелігентна, але постійно в боргах, бо часто лікував тварин бабусям за безцінь. Макар згадав, як місяць тому Анатолій Петрович скаржився у відділку, що м'ясники відмовилися позичити йому гроші на новий апарат УЗД, ще й висміяли при всьому ринку. Мотив був. Знання теж є.