Розділ 21

Неонові вогні роз'їдають очі, і бас наростає з кожною секундою. Довбає по вухах і лютим полум'ям проникає під шкіру. Розгойдує у різні боки, як корабель під час бурі, і тягне на дно. Точно обличчям на підлогу. Виживають тільки найстійкіші, тому що у них свій ритм у голові, своя траєкторія руху. Вони витримують, доки не закінчиться алкоголь. Таких на вечірках тьма тьмуща, і тусовка Ярослави не виняток.

На вечірці Самойленко знайти не так просто. Двоповерховий будинок Данилюків зграями обсіли його друзі, а дівчина мало не засинає на дивані у вітальні. Під наростаючий біт, від якого здригаються стіни, навряд чи заснеш, але в неї чомусь виходить. Артем уважно спостерігає, щоб не накоїла дурниць і не зганьбилась на радість Олексію Геннадійовичу. Софія весь вечір з Зубаня очей не зводить, наївно сподіваючись, що той її чіпкого погляду не відчуває. Артем готовий підігравати й далі, бо сюрприз, який отримає Рожковська, їй не дуже сподобається.

Сюрприз з'являється на вечірці із запізненням на півгодини, і Артемові ледве вдається сховати звірячий погляд. У такій відповідальній справі краще пізно, ніж ніколи, тому що потрібного ефекту він досягне. Хвиля шоку допоможе виграти час, якого у Зубаня майже не залишилося.

— Ти не уявляєш, як я радий тебе бачити, — Артем обіймає його і виглядає в галасливому натовпі Софію. Напевно, разом з Женею (здається, її подругу звуть саме так) пішли на кухню за новою порцією палива для Ярослави.

Ідея запросити Тимофія на вечірку прийшла вчасно, тому що Зубань впритул підібрався до краю. Один необережний крок, і проблеми будуть не тільки в нього, а й у Ярослави. Він зміг би впоратися зі своїми почуттями та продовжити працювати. Але Олексій Геннадійович перестав довіряти йому, і удару в спину було не уникнути. Небезпека загрожувала не тільки йому, а й Самойленко. Батько Єгора розчавить їх, як мурах, коли Софія надасть докази.

Стоп. Звідки вони візьмуть докази? Того вечора, коли Ярослава сп'яну поцілувала Артема, вони були в будинку Самойленків. Ніхто сторонній не міг дізнатися про цей поцілунок. Ярослава живе з батьком з дванадцяти років, і прислуга в їхньому будинку з'являється лише раз на тиждень. Того вечора в будинку не було нікого, крім Ярослави та Артема.

Ярослава не повиннна постраждати через нього. Артем підставить власні груди під кулі, якщо знадобиться. Самойленко буде щасливою. Не з ним, із Єгором. Але вона буде живою і неушкодженою, і це найголовніше.

— Невже я так запізнився? — Тимофій потискає Зубаневі руку, окидаючи його уважним поглядом. З чого б Артему нервувати?

— Софія зі своєю подружкою змусили мене випити декілька коктейлів, — з неприхованою огидою бурчить Зубань, — і відправили ближче до Ярослави.

— Чувак, вибач, — Тимофій винувато зціплює губи. — Несолодко тобі тут було без мене.

— Тимохо, ти врятував мені життя, — Артем ловить його за зап'ястя і веде крізь масу п'яних тіл. — Якби ти не пояснив мені, що задумала твоя дівчина, я б з глузду з'їхав. Або Олексій Геннадійович скрутив би мені шию.

Дзюба забирає руку і різко зупиняється. В обличчя з усіх боків летить хвиля гнівних зітхань, змішаних із матюками. Тимофій загородив своїм тілом танцпол, який облаштували у центрі вітальні. Він лише похмуро насуплює брови, помітивши, як хтось прямо на килим розплескує алкоголь.

Музика, що стукає у скронях, приголомшує, але все, про що він може думати, — його дівчина. Людина, яка така дорога і важлива для нього, руйнує життя його кращого друга. Одного разу Дзюба припустився помилки, і тепер він не допустить, щоб Софія її повторила.

— То це правда? — Тимофієві не треба перекрикувати музику. Артем виразно чує кожне його слово. — Між тобою та Ярославою щось є?

Зубань відводить погляд всього на мить, але його вистачає, щоб зрозуміти. Дзюба не дурень , і він може розпізнати, коли його друг кимось захоплений. Не те, щоб він так сильно розбирався у стосунках. Тимофій знає Артема не перший рік.

— Звичайно ні, ми навіть не друзі, — Артем з безглуздою усмішкою пхає його в плече. — Можеш розслабитися, бо я ще подумаю, що ти ревниш.

— Іди під три чорти, Зубань! — Тимофій трясеться від сміху, підштовхубчи Зубанявперед. — Краще принеси мені пиво, а я знайду Софію.

Дюба пам'ятає цю посмішку. Він побачив її вперше три роки тому, коли Артем завалився до нього опівночі з пляшкою шампанського. Зубань не озвучив, навіщо йому захотілося випивати у розпал навчального тижня, а Тимофій не хотів влаштовувати допит. Артем просто був щасливим того вечора, і лише за два тижні Дзюба дізнався, що в нього з'явилася дівчина. Стосунки з Лізою тягли за собою масу згубних наслідків, і цього разу все буде гірше.

Ярослава не просто симпатична дівчина. Ярослава — майбутня невістка Олексія Данилюка. Зв'язавшись з ним, Артем вириє собі яму, з якої йому точно не вибратися живим.