Розділ 54 І знову корекція Аріана

Павло сидів за своїм улюбленим столом, який більше нагадував пересувну лабораторію, ніж звичайне робоче місце. На ньому були старі креслення, сенсорні блоки, корпуси приладів, портативний генератор, блок живлення і, звісно, — планшет, в якому жив Аріан.

Штучний інтелект, як завжди, був у режимі очікування, злегка підсвічуючи екран спокійним синім.

— Ну що ж, Аріане, — сказав Павло, вмощуючись зручніше, — ти дав цікаві ідеї. Але забув, як працює те, що вже існує. Доведеться нагадати.

ЕКРАН УВІМКНУВСЯ.

> [Готовий до корекції. Очікую вхідні дані.]

Павло набрав перші рядки, а потім продовжив уголос, наче не стільки для ШІ, скільки для себе:

— Ти розумний, цього не відняти. Але ти ще не уважний, друже. А це — критично, коли мова про безпеку.

Він запустив додатковий інтерфейс налаштування профілю Гравіо і почав диктувати:

1. Гравіо — не просто "реагує", а відчуває.

— Він не чекає агресії. Він розпізнає передумови, — продовжив Павло. — Його активація базується на біохімії людини.

Павло показав на схему, що була прикріплена до планшета: феромонні сенсори, які “нюхають” мікросигнали в повітрі. Прилад автоматично визначає рівень адреналіну у всіх, хто наближається на 3 метри. Особливо — якщо цей рівень різко зростає, як це буває перед нападом.

— Але головне — вплив. Гравіо не штовхає, не давить, не викликає спазм. Він — навіює. Людина просто раптово починає відчувати, що на неї щось тисне. Щось потужне, невидиме. Атмосфера — 100 кг на плечі. У грудях стискає. Рукам — важко піднятись.

> Але фізично нічого не відбувається.

Це — чистий гіпноз. Електромагнітна стимуляція центрів страху, спокійний імпульс, заданий в ритмі серця. Навіювання, підлаштованедо конкретного індивіда.

> — А ти пишеш: "немає передбачення наміру". Є. Просто ти не зчитуєш запаху, Аріане, — підморгнув Павло. — А мій Гравіо — зчитує.

2. Щит — це не одноканальна оборона.

— І ще: ти пишеш, ніби Щит не впорається з кількома кулями. — Павло натиснув на відеофайл. — Дивись.

На екрані — модельна ситуація: дві кулі летять з різних напрямків. Сенсори вловлюють траєкторії. Одночасно — спрацьовують дві катапульти. Пластини перехоплюють кулі до того, як ті наближаються навіть на півметра.

— Усі чотири катапульти керуються нейропроцесором із частотою аналізу в 0,003 секунди. Вони реагують швидше, ніж людина змигне.

І ще одне — пластини не тільки зупиняють кулю, а й повертаються на місце за допомогою зворотної реверсної тяги. Це — реюзабельний захист, Аріане.

> — То ж не знецінюй Щит тільки тому, що не врахував, наскільки він гнучкий.

3. “Аура” — перспективна, але з умовами.

— У цьому ти був правий. Якщо поряд вибух, і посипалися уламки — пластинами їх не зупиниш. Потрібна інша стратегія. І отут я погоджуюсь:

електромагнітна аура, як панцир — розумне рішення.

Але далі Павло нахмурився:

— Проте ти запропонував постійне поле. А це, м’яко кажучи, нереально.

> Проблема — в енергоживленні.

Щоб створити електромагнітне поле, здатне відхилити уламок чи кулю, потрібна величезна потужність — мінімум 15-20 кіловат. І це тільки для локального поля на 1,5 метра. А від генератора на поясі таку енергію не отримаєш без термоядерної батареї, якої поки немає навіть на супутниках.

Рішення Павла було інше: ▪️ Аура вмикається не постійно, а лише при розпізнаванні пари факторів:

— поява запаху адреналіну (як у Гравіо),

— одночасне зчитування агресивних мікрорухів тіла (наприклад: стиск кулака, згинання спини, розширення зіниць).

> — Аура не має бути завжди. Вона — момент дії, а не стан.

4. Потужність — у розумі, а не у ватах.

— І найголовніше, Аріане, — продовжив Павло вже майже тихо, — безпека — це не гонка енергії. Це — інтелектуальне точкове реагування.

Гравіо використовує енергії стільки, як ліхтарик. Щит — як електродвигун на дитячому самокаті. Все тримається на розумному підході: спочатку — нюх, потім — передбачення, і лише потім — захист.

Аріан мовчав.

Екран планшета пульсував білим. Потім — з’явилось нове повідомлення.

> [КОРЕКЦІЯ ПРИЙНЯТА.]

Оновлено:

▪️ Враховано алгоритм феромонного зчитування.

▪️ Додано багатоточкове реагування Щита.

▪️ Обмежено дію Аури до імпульсного включення.

▪️ Пріоритет: інтелектуальне застосування енергії.

Павле, ти мав рацію.

Твоя система вже ближча до живої нервової реакції, ніж до технології.

І, можливо, це і є майбутнє безпеки.

Павло усміхнувся.

— Тепер ти говориш як я люблю, друже.

Він відкинувся в кріслі, глянув у вікно.

Небо було спокійним, як після зливи. Але він знав: це лише пауза.

І він готувався не до наступного нападу.

Він готувався — до наступного відкриття.

> Гравіо — активний режим (синхронізовано).

Щит — адаптивна багатоточкова модель (оновлено).

Аура — імпульсне блокування (перевірка можливостей).

Безпека — не сила. Безпека — це розум.

І в голові Павла — ще не одне рішення…