Розділ 53. Як народжується винахід Павла

Після чергової спокійної доби, яка минула без зайвих сигналів, збоїв чи тривог, Павло здав зміну Мифодію Петровичу. Відчуття стабільності тішило, але й водночас непокоїло — бо саме в тиші народжуються майбутні бурі. Але сьогодні був не той день, коли він мав обговорювати тривоги з черговим. Сьогодні був день ідеї.

Поснідавши, Павло дав собі кілька годин на сон, а потім сів за улюблену справу — розмову з власним штучним інтелектом, якого він називав просто — Аріан.

Це був не публічний ШІ. Павло створив його сам — з відкритого ядра системи мовних моделей, розширивши фрейми аналізу до повної симуляції поведінкових моделей у межах безпекових ситуацій. Аріан мислив, передбачав, навіть сперечався. Але головне — умів чути між рядків.

Павло відкрив планшет, зручно вмостився в крісло, що вже стало для нього «мислительним троном», і написав:

> — Аріан, у нас уже є:

▪️ Гравіо — прилад, що зупиняє агресію через гипнотичне навіювання гравітаційного тиску в сто кілограм.

▪️ Щит — система з чотирма катапультами, прилад на поясі реагує на кулю за 5 метрів і миттєво вистрелює пластину з катапульти, з відповідного боку, перехоплюючи траєкторію кулі.

Обидва пристрої на поясі. Обидва працюють.

Але скажи — чого ще не вистачає? Що може зробити безпеку — повною?

Екран мигнув.

> [АНАЛІЗ УХОДИТЬ У ГЛИБИННИЙ РЕЖИМ…]

Павло зробив ковток кави і… занурився у свої думки. Бо хоч запит і був простим, але відповідь могла змінити хід усього його підходу до безпеки.

У його уяві одна за одною виникали ситуації:

▪️ Людина із Гравіо на поясі йде ринком — її намагаються вдарити битою. Нападник — зупинений тиском. Успіх. Прилад зреагував на викид адреналіну в кров нападника і вмикнувся автоматично.

▪️ Інша сцена — постріл на складі. Щит зупиняє кулю. Катапульта спрацьовує бездоганно. Жертва — жива. Успіх.

▪️ Але потім — атака в натовпі. Три кулі з різних напрямків. Відстань — 3 метри. Людина — між людьми. Щит зупиняє лише одну кулю. Дві інших — встигають пройти…

Павло здригнувся.

Тут і була його межа. Але не зовсім. Чому прилад не має змоги реагувати на три кулі відразу, тим більше, що кількість катапульт і кількість пластин в катапульта з, по п'ять в кожній, дозволяє це? Проблема вирішується переналаштуванням прилада.

> — Я зробив захист на одиницю. Але не на групу.

Саме в цей момент на екрані з’явилась відповідь Аріана.

Відповідь ШІ:

> “Аналіз завершено. Існуюча система Гравіо-Щит забезпечує реактивний захист. Але не передбачає активного блокування умов атаки гуртом.

Недостатні або відсутні компоненти: а фактично потребує додаткового переналаштуваня. А головне не можливість захисту від чрги з автмата або кулемета.

1. Передбачення наміру — системи не розпізнають намір до агресії, лише її реалізацію. Тобто адріналіновий аналіз має свої вади.

2. Захист оточення — при наявності кількох цілей поруч (діти, цивільні), система не розрізняє пріоритети.

3. Мобільне екранування — обмежене захистом лише площини пострілу. Кулі з декількох боків відразу, або зверху — не фільтруються.

4. Немає нейтрального нейтралізатора — засобу, що не шкодить нападнику, але виводить його з агресивного стану без фізичного контакту. Тобто навіювання ваги гравітації таке, що нападник втрачає навіть свідомість.

Рекомендація: Розробити модуль “Аура” — доповнення до Гравіо-Щит, яке створює навколо користувача захисне енергетичне поле на 1,5 метра, що:

▪️ нейтралізує агресивну поведінку через електромагнітну індукцію в нервових вузлах (без шкідливого впливу);

▪️ містить систему “рефлексивного простору” — змінює траєкторію дрібних об’єктів (пострілів, уламків);

▪️ читає мікросигнали агресії в обличчі, ході, голосі — за 3 секунди до нападу.

Умовна назва: Гравіо-Щит-Аура.”

Павло завмер.

Перед ним — нова епоха.

Він зрозумів: Гравіо і Щит — це лише кістяк. Аура — нервова система. Саме вона могла захистити не лише того, хто носить пристрій, а й тих, хто поруч.

> — Я не створюю броню. Я створюю безпечне середовище, — прошепотів Павло. — І це змінює все.

Він одразу почав занотовувати креслення. Розрахунки індукції, форму поля, кут розльоту відбитих об’єктів, час нейтралізації. У голові вже крутилося ім’я майбутнього пристрою: «Ковпак Павла»

— аура-щит, здатний відчувати загрозу раніше за саму людину.

> Запит прийнято.

Народження ідеї — активовано.

Проєкт: “Гравіо-Щит-Аура” — етап концептуалізації.

Наступний крок Павла — реалізація неможливого.

І якщо вдасться — це буде не просто винахід.

Це буде новий стандарт безпеки людства.