Розділ 12 Павло корегує рішення Штучного інтелекту

Павло ніколи не був із тих, хто сприймає все за чисту монету — навіть якщо поради надходять від найрозумнішого штучного інтелекту. Людський досвід і відчуття реальності він завжди ставив вище за будь-яку теорію. Тому, коли отримав відповідь про систему контролю на основі інфрачервоних маркерів, він задумався.

«Щось воно складнувато… і не так уже й дешево. А головне — надто помітно. А мені треба — щоб було тихо, просто і зручно для кожного з нас охоронців. Щоб люди не почувалися під мікроскопом, але знали — тут усе під контролем», — міркував Павло. Але навіть не здогадувались, як їх контролюють.

Того ж вечора, вже у кімнаті відпочинку, він відкрив планшет і звернувся до альтернативних аналітичних систем — теж на основі штучного інтелекту, але більш гнучких, з вмінням підбирати нестандартні рішення для малого бізнесу та безпеки. І ось там, серед купи пропозицій, Павло натрапив на ідеальне для себе рішення.

RFID.

Пасивні RFID-мітки. Непомітні. Дешеві. Надійні. Саме те, що треба.

📌 Що це таке?

Павло швидко занотував у блокнот:

Пасивна RFID-мітка — це крихітна наклейка або тонка смужка, розміром із рисове зерно або шматочок фольги. Не потребує живлення. Працює тільки тоді, коли наближається до RFID-зчитувача.

Таку мітку можна вставити всередину перепустки або навіть заховати у краплю гелю чи фарби, нанесену на папір.

Вона активується тільки тоді, коли проходить повз спеціальний зчитувач — а отже, ніхто не здогадається, що його щойно зафіксували.

Радіус дії — від 1 до 5 метрів.

Вартість однієї мітки — приблизно 1–2 гривні.

Зчитувач — від 500 до 1500 гривень, залежно від якості.

Це було саме те, що шукав Павло. І не просто як охоронець — як стратег. Тобто начальник охорони.

🔧 Що далі?

Він почав проектувати систему в себе в голові.

— Перша точка контролю — головний вхід/вихід КПП. Там поставити RFID-зчитувач, який автоматично фіксує, хто заходить на територію. Без будь-яких перевірок — просто проходиш, і тебе реєструє база по мітці яка є в перепустці. Тільки про це ніхто не знає, крім охоронця і вона обов'язкова при вході/виході. Тобто, при вході отримуєш, при виході повинен повернути. І кожна має свій оригінальний номер.

— Друга точка контролю — всі двадцять напрямків до фірм, що розташовані на території. Біля кожного входу в офіс чи склад — той самий непомітний зчитувач. Тепер буде видно, куди саме заходить кожен відвідувач, на яку фірму і коли.

-- Третя точка контролю — недозволені зони, так звані «сіри» або службові: підвали, технічні коридори, дах, котельня. Це порушення, тому особливо важливо знати, хто проходив і навіщо. В цьому випадку повинна спрацьовувати сигналізація і охоронник затримує порушника і зʼясовує навіщо він туди потрапив 

🧠 Інтелект у справі

Павло посміхнувся. Штучний інтелект тепер стане частиною команди, а не просто зовнішнім радником. Він доручив колезі — Мифодію — взяти на себе супровід проекту на рівні бази даних. Той погодився із захопленням. Нарешті знадобились його знання і кмітливість, як бувшого вчителя математики. На той час Павло примусив його купити планшет Lenovo TB-J616X, який виявився необхідним для нього. Так старий шістидесятирічний охоронець перетворився на висококваліфікованого охоронця під чуйним керівництвом Павла.

— Це буде кайф! Нарешті в мене буде сервер з сенсом! — жартував Мифодій.

— Та не сервер, а віртуальний швейцар, — засміявся Павло. — Він буде знати, хто коли прийшов, куди пішов і скільки там був. Без питань і паперів.

Мифодій підключив стандартну базу — з простим інтерфейсом: ім’я, прізвище, номер мітки, час входу, напрямок, порушення. ШІ аналізуватиме ці дані, створюючи автоматичні звіти: щотижневі, щомісячні, з відхиленнями, з незвичними маршрутами або підозрілими часовими затримками.

💼 Аргументи для директора

Павло не чекав довго. Зібрав попередню візуалізацію, дані з інтернет-магазинів, приклади систем у торгівельних центрах, на складах, у логістичних хабах. І вирушив до Валерія Васильовича — директора бази.

Він виступив чітко, як генерал перед атакою:

— У нас є шанс вирізнитися серед усіх баз району. Ми станемо найнадійнішим і найрозумнішим простором. Без охоронців, які кричать і перевіряють сумки. Без підозрілого нагляду. А з аналітикою — невидимою, але ефективною. Орендарі відчують це. Тому це дозволить буддувати другий поверх, щоб перемістити всі офіси, а на першому залишити тільки склади. Це дозволить збільшити кількість арендарів до тридцяти п'яти, коли зараз тільки дванадцять.

— І в скільки це обійдеться? — насторожено запитав директор.

— Встановити RFID-систему на всі точки — до 50 тисяч гривень максимум, а результат — це порядок, безпека, контроль і репутація. Це дасть змогу:

1. Збільшити кількість орендарів;

2. Забезпечити безпеку без зайвого шуму;

3. Підвищити престиж бази — як інноваційної платформи;

4. І головне — контроль без тотального тиску.

Валерій Васильович мовчки кивнув. Потім сказав:

— Робіть. Головне — щоб усе було офіційно, з інструкцією. І я хочу бачити демонстрацію.

— Буде. За три дні.

І ще одне питання потребує негайного вирішення, додати ще хочаб пів зарплати Мифодію Петровичу, бо він вже не просто охоронець а повноцінний учасник проекту. Валерій Васильович скривився але потім сказав, добре.

Павло вийшов із кабінету — і на душі в нього було, як після перемоги в шахах: спокійно, впевнено, і навіть трохи гордо. Але він розумів, що це Божа допомога і був вдячний Йому.

Висновок:

> Павло не просто скорегував відповідь ШІ — він створив кращу систему, ніж пропонував інтелект. А все тому, що розумна технологія без мудрого керівника — просто залізо. А з людиною — це сила.