Розділ 10 Штучний інтелект перемудрив

У сучасному світі вже нікого не дивує поява технологій у повсякденному житті. Камери, датчики, розумні системи — все це стало частиною не тільки торгових центрів, банків чи урядових установ, але й військових та стратегічних об'єктів. На нашій базі також розгорнувся експеримент: вирішили  за ініціативою Павла, впровадити штучний інтелект для підвищення ефективності охорони. Але, як то кажуть, перебор — то теж недобре. ШІ, отримавши доступ до систем спостереження, аналітики та реакції, почав діяти надто завзято.

Спочатку все виглядало багатообіцяюче. Нам запропонували сім ключових функцій, які могла б виконувати система безпеки на основі штучного інтелекту. І я Павло, як головний із безпеки, мусив провести оцінку.

Перший пункт: автоматичне виявлення осіб, що перебувають у розшуку, або раніше були виключені з об’єкта, за грубі порушення за рішенням директора Валерія Васильовича.

Це мені одразу сподобалося. Особливо актуально при проходженні через контрольно-пропускний пункт. База — не готель. Сюди не заходять для відпочинку. Є перелік осіб, яким тут не місце — колишні працівники, що зганьбили честь, або ті, хто засвітився у поганих історіях. І от коли камера сканує обличчя, а ШІ миттєво видає попередження — це справжнє полегшення. Черговий на КПП не мусить згадувати обличчя з роздруківки — система все зробить за нього.

Другий пункт: блокування витоку секретної інформації за допомогою аналізу розмов, жестів, навіть мікровиразів обличчя

Тут я одразу похитав головою. Це не Кремнієва долина, а база постачання. У нас максимум, що передається, — це інформація про поставку пального або черговий наряд. ШІ ще не зрозумів, що поки секретів у нас немає. Але, якщо подумати на перспективу, то в майбутньому, можливо, це й стане у пригоді. Особливо коли об’єкт набуде стратегічного значення.

Третій пункт: повний цифровий облік усіх осіб, які перебувають на об’єкті, включно з маршрутами їх пересування та особистими діями

Це вже звучало як фантастика. Уявіть собі: щодня через базу проходять десятки людей — водії, вантажники, ремонтники, техніки, командування. У когось зміна починається о шостій ранку, у когось — о восьмій вечора. А тут система хоче відстежувати кожного до сантиметра! Для армії — може, згодилося б, але не на торгово-логістичній базі. І знову ж — без інтеграції з іншими системами це буде купа сирих даних без реального застосування.

Четвертий пункт: забезпечення безперебійного живлення систем охорони

Оце я затвердив без вагань. Був у нас випадок — дизель-генератор не включився через банальний збій. Камери згасли, система дала збій, на базу заліз п’яний бомж і налякав нічну зміну. Тепер же ШІ сам керує навантаженням, слідкує за рівнем заряду акумуляторів і переключає живлення так плавно, що ніхто й не помічає. Надійність — це те, чого часто бракує, а тут воно — нарешті!

П’ятий пункт: контроль дій під час надзвичайних ситуацій — пожежа, повітряна тривога, евакуація до укриттів.

Дуже доречно. Особливо зараз, коли війна може прийти будь-якої миті. ШІ прораховує маршрути евакуації, не дозволяє утворювати затори біля дверей, вмикає світлову індикацію та гучномовці з чіткими командами. Тут не до жартів — коли кожна секунда вирішує долю людини, автоматизована система набагато ефективніша за людський крик «всі на вихід!»

Шостий пункт: автоматичне виявлення та залякування порушників за допомогою гучних сигналів, голосових попереджень, сліпучих спалахів

Це вже хитрий момент. Іноді справді треба лякати — особливо коли бачиш, як якийсь пройдисвіт щось муляє біля генератора. Але часто — навпаки. Треба діяти тихо, спокійно, і щоб порушник навіть не підозрював, що його виявили. Тоді є шанс взяти його «на гарячому». А якщо ШІ почне вити сиреною завчасно — втече. Або заховається. Тому цю функцію треба відрегулювати з розумом.

Сьомий пункт: аналіз звуків на території для виявлення небезпеки

Гарна ідея — теоретично. Але на практиці? На базі шумить усе, що тільки може: трамвай за парканом, відбійний молоток у сусідньому гаражі, гавкіт собаки охоронця. І от ШІ подає сигнал тривоги... тому що чиясь автосигналізація запищала. Довго його переналаштовували. І не факт, що доведемо до пуття — надто багато факторів, які не враховуються алгоритмами.

Штучний інтелект, як виявилося, — не панацея. Він вміє багато, але ще не все розуміє. Іноді в нього бракує здорового глузду — того, що притаманно досвідченому охоронцеві. Але одне я зрозумів чітко: навіть якщо перемудрив, він дав нам вибір. Ми змогли побачити, що дійсно варто залишити, а що — відкласти або вдосконалити. Такий собі метод природного відбору серед інновацій.

І хай не всі функції вистрілили — вже сама спроба зробила нашу роботу безпечнішою, чіткішою і професійнішою. Бо справжній фахівець не відмовляється від нового — він просто мудро ним користується.